Науково-практичний коментар до ст. 296 Господарського кодексу України

1. Агентські відносини виникають у разі:

надання суб\’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;

схвалення суб\’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб\’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Коментар:

1. Агентські відносини – це відносини, які засновані на договорі, що укладається між сторонами на підставі положень про свободу договорів, свободу розпорядження своєю власністю, свободу підприємницької діяльності, а також на підставі спеціального законодавства, у тому числі коментованої статті. Умови такого представництва та повноваження агента визначаються договором та відповідним законодавством. Коментована стаття не зазначає підставою виникнення агентських відносин норми законодавства, рішення суду та ін.

2. Зі змісту коментованої статті слідує, що агентські відносини можуть виникати у трьох випадках:

1) на підставі укладеного між ними договору;

2) внаслідок схвалення суб\’єктом господарювання угоди, укладеної в його інтересах агентом без належних на момент укладення такого договору повноважень;

3) внаслідок схвалення угоди, яка укладена агентом з перевищенням повноважень.

У третьому варіанті мова йде про те, що між агентом та принципалом мали місце договірні відносини і принципал надав агенту відповідні повноваження, проте останній їх перевищив при укладенні договору. У такому разі договір, укладений з перевищенням повноважень, не потребує схвалення у частині, яка укладена відповідно до повноважень, а в частині перевищення – може бути схвалений принципалом, і тільки за цієї умови в частині перевищення виникають агентські відносини.

3. Схвалення угоди, що укладена агентом, має відбуватися за процедурою, передбаченою ст. 298 ГК України (див. коментар до названої статті).

4. Коментована стаття кореспондується з положеннями ЦК України, зокрема в частині, що стосуються вчинення правочину з перевищенням повноважень. Так, ст. 241 ЦК України встановлює, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов\’язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Статтею передбачено, що правочин вважається схваленим, зокрема, в разі, якщо особа, яку агент представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття правочину до виконання. Такими діями може бути оплата за договором, прийняття товару або будь-які інші дії, передбачені договором та вчинені на його виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов\’язки для особи, яку представляли, з моменту вчинення правочину.

З цих положень слідує, якщо агент перевищив свої повноваження, що не було схвалено особою, яку він представляє, то в частині перевищення договір створює, змінює, припиняє права та обов\’язки виключно для агента.