Науково-практичний коментар до ст. 301 Господарського кодексу України

1. Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб\’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

2. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

3. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов\’язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб\’єкта, якого він представляє.

4. Суб\’єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

5. Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

6. Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Коментар:

1. Договір комерційного посередництва є платним, як слідує з його змісту та відносин між сторонами. Невід\’ємною умовою договору є ціна договору та умови оплати послуг агента. Згідно зі ст. 189 ГК України ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб\’єкти господарювання. Ця ж стаття зазначає, що ціна є істотною умовою господарського договору. Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

2. Частина 2 коментованої статті містить положення, відповідно до якого агентська винагорода виплачується виключно після оплати за угодою, що укладена за посередництвом агента. Це положення може бути змінене сторонами.

3. Згідно з ч. 3 коментованої статті комерційний агент може отримувати додаткову винагороду за гарантію виконання угоди в інтересах принципала. Таку гарантію стосовно агентського договору нерідко називають делькредере, проте цей термін використовується тільки для відносин комісії, передбачає поруку за виконання такого договору (ч. 3 ст. 1016 ЦК України).

Проте в даному випадку слід враховувати, що надання гарантій та поручительств за плату включено до переліку фінансових послуг: п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України \”Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг\”. Такі послуги відповідно до названого закону підлягають ліцензуванню та можуть вчинятися тільки фінансовими установами.

4. Частина 5 коментованої статті містить положення, які стосуються порядку контролю агентом належного виконання принципалом умов договору. Так, принципал зобов\’язаний надати інформацію про надходження коштів за всі угоди, що були укладені за участі агента.