Науково-практичний коментар до ст. 303 Господарського кодексу України

1. Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб\’єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов\’язків, якщо інше не передбачено агентським договором.

2. Якщо інше не передбачено договором, комерційний агент не гарантує суб\’єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зобов\’язань за угодами, укладеними за його посередництва.

3. У разі порушення агентського договору суб\’єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною.

Коментар:

1. Відповідальність у господарських правовідносинах регулюється, зокрема, ст. 49 ГК України, відповідно до якої підприємці зобов\’язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об\’єднань, інших суб\’єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу, встановлену законом, відповідальність (див. коментар до наведеної статті).

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, у тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

2. У своїй основні відповідальність за невиконання зобов\’язань регулюється гл. 51 ЦК України (ст. 610 – 625). Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов\’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов\’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов\’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов\’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов\’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов\’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

3. Порядок відшкодування збитків у своїй основі визначається ст. 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, що порушив зобов\’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов\’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, – у день пред\’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.