Науково-практичний коментар до ст. 345 Господарського кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 345 Господарського кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 345 Господарського кодексу України

Стаття 345. Кредитні операції банків
1. Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
2. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов\’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов\’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
3. Правові наслідки недійсності кредитного договору, а також недійсності договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов\’язань за кредитним договором, визначаються Цивільним кодексом України.
 
Коментар:
 
Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до Закону України \”Про банки і банківську діяльність\” банківський кредит – це будь-яке зобов\’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов\’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов\’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов\’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Безпосередньо кредитним операціям банків присвячена ст. 49 Закону України \”Про банки і банківську діяльність\”. Згідно з цією статтею кредитними вважаються такі операції банків:
– розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
– організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
– здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
– надання гарантій і поручительств та інших зобов\’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
– придбання права вимоги на виконання зобов\’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
– лізинг.
Проаналізувавши чинне законодавство, можна зробити висновок, що кредит можна розглядати у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні під кредитом розуміються операції з розміщення банком коштів на підставі кредитного договору. У широкому розумінні до кредиту включаються також операції банків, які, хоча і здійснюються на підставі договорів іншого виду (зокрема, договори лізингу та факторингу), але мають кредитний характер, у зв\’язку з чим віднесені законодавцем до кредитних операцій.
Кредитні відносини виникають на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов\’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов\’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.