Науково-практичний коментар до ст. 357 Господарського кодексу України

1. Здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

2. Суб\’єкти виключної посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів можуть здійснювати окремі види діяльності, пов\’язані з обігом цінних паперів (надання консультацій власникам цінних паперів тощо).

Коментар:

У відповідності з положеннями ст. 2 Закону України \”Про ліцензування певних видів діяльності\” та ст. 7 – 8 Закону України \”Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні\” для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльності торговця цінними паперами необхідно отримати ліцензію. Державним органом, який видає зазначені ліцензії, є ДКЦПФР.

Умови видачі ліцензії, необхідної для здійснення професійної діяльності з торгівлі цінними паперами, визначаються спеціальним актом – Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії (затверджений рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. N 345).

Слід звернути увагу, що ч. 2 коментованої статті здійснює спробу розширити правосуб\’єктність торговців цінними паперами. Частина 1 ст. 356 визначає, що операції з цінними паперами для торговця цінними паперами становлять виключний вид діяльності. У той же час частина 2 коментованої статті містить норму, яка існувала також у такому, що втратив чинність, Законі України \”Про цінні папери та фондову біржу\”, про можливість для торговців цінними паперами здійснювати консультаційну та інші види діяльності, \”пов\’язані з обігом цінних паперів\”. На нашу думку, відсутність такої дозвільної норми в Законі України \”Про цінні папери та фондовий ринок\”, який вступив у дію вже після набрання Кодексом чинності, робить застосування названого дозволу проблематичним.