Науково-практичний коментар до ст. 117 Кримінального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 117 Кримінального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 117 Кримінального кодексу України

Стаття 117. Умисне вбивство матір\’ю своєї новонародженої дитини

 Умисне вбивство матір\’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів –

карається обмеженням волі на строк до п\’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

1. Об\’єктом злочину є життя новонародженої особи.

2. Потерпілим від цього злочину може бути лише власна новонароджена дитина матері.

3. Об\’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діями – посяганням на життя Іншої новонародженої дитини; 2) наслідками у вигляді її смерті; 3) причинним зв\’язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою – це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

4. Суб\’єктом злочину може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Умисне вбивство матір\’ю своєї новонародженої дитини може бути вчинене у співучасті. Співвиконавець цього вбивства підлягає кримінальній відповідальності залежно від обставин справи за відповідною частиною (і пунктом ч. 2) ст. 115. Дії підбурювача і пособника кваліфікуються, відповідно, за ч. ч. З або 4 ст. 27 і ст. 117.

5. Суб\’єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв\’язку з чим вона є обмежено осудною.

Якщо умисне вбивство матір\’ю своєї новонародженої дитини вчинено із заздалегідь обдуманим умислом, у т.ч. за взаємною згодою подружжя, вчинене слід кваліфікувати за п. 2 ч. 2 ст. 115, а за наявності підстав – і за іншим пунктом ч. 2 цієї статті.