Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів

1. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами без належного дозволу –

караються штрафом від ста до п\’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища,-

караються позбавленням вола на строк від двох до п\’яти років.

3. Викрадення приватизаційних паперів –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об\’єкт злочину – встановлений порядок випуску та обігу приватизаційних паперів.

2. Предметом злочину є приватизаційні папери.

Приватизаційні папери – це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Рішення про випуск приватизаційних паперів приймається КМ згідно з Державною програмою приватизації. Емісію приватизаційних паперів здійснює НБ. Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням установлених правил їх видачі та обігу, вважаються недійсними.

Приватизаційними паперами, які були реально випущені в ході приватизації, є приватизаційні майнові сертифікати та в окремих випадках -житлові чеки.

Приватизаційні майнові сертифікати ~ це особливий вид державних цінних паперів, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств. Житлові чеки – це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Видача громадянам України готівкових приватизаційних майнових сертифікатів здійснювалась з 2 січня 1995 р. Використання приватизаційних майнових сертифікатів у процесі приватизації завершено 1 травня 1999 р.

Законодавством України передбачено, що комісійна, представницька та комерційна діяльність з приватизаційними паперами інших осіб (зокрема обмін їх на паї чи акції підприємств) може здійснюватись лише на підставі дозволів (ліцензій), які видаються ФДМ.

3. Об\’єктивна сторона злочину полягає у: 1) незаконному продажу приватизаційних паперів; 2) іншій їх незаконній передачі особою, яка не є їх власником; 3) їх купівлі, розміщенні та інших операціях з приватизаційними паперами без належного дозволу (ч. 1 ст. 234); 4) викраденні приватизаційних паперів (ч. З ст. 234).

Продаж чи інша незаконна передача приватизаційних паперів утворюють склад цього злочину лише у разі, коли вони здійснюються особами, які не є власниками відповідних паперів. При цьому власниками слід вважати не лише осіб, яким було видано відповідні папери, а й тих, до кого ці папери законно перейшли у спадок.

Під іншою незаконною передачею приватизаційних паперів слід розуміти їх відчуження будь-яким іншим, крім продажу, способом.

Під розміщенням приватизаційних паперів слід розуміти їх обмін посередником, який діє за дорученням власника (тобто довірчого товариства, іншої юридичної особи, що здійснює операції з приватизаційними паперами, переданими їй власником на основі відповідного доручення), на паї чи акції підприємств.

Під іншими, операціями з приватизаційними паперами слід розуміти, зокрема, їх передачу посередником інвестиційному фонду в обмін на інвестиційні сертифікати.

Розміщення та інші операції з приватизаційними паперами утворюють склад цього злочину у разі, якщо посередник, який здійснює ці операції, не має виданої ФДМ ліцензії на право здійснення таких операцій. Купівля приватизаційних паперів за будь-яких умов є злочинним діянням.

Викрадення приватизаційних паперів передбачає заволодіння ними шляхом крадіжки чи грабежу. Про ознаки крадіжки та грабежу див. коментар до ст. ст 185 та 186.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із вказаних у ст. 234 діянь.

4. Суб\’єкт злочину загальний.

5. Суб\’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених ст. ст. 233, 235; 3) організованою групою; 4) службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 234).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття організованої групи – ст. 28 та коментар до неї, про поняття службової особи – примітку до ст. 364.