Науково-практичний коментар до ст. 235 Кримінального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 235 Кримінального кодексу України

Стаття 235. Недотримання особою обов\’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно: або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об\’єкта та Інших обов\’язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, –

караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

1. За своїм змістом об\’єкт цього злочину збігається з об\’єктом злочину, передбаченого ст. 233.

2. Предметом злочину виступають документи, необхідні для приватизації державного або колективного майна.

Такими документами залежно від способу й об\’єкта приватизації, вартості такого об\’єкта та,Інших особливостей приватизації можуть бути: 1) бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об\’єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора із зазначенням максимального розміру інвестицій, строків та порядку її внесення; 2) документи з відомостями про джерела надходження коштів; 3) декларація про доходи (декларація про походження коштів, за рахунок яких приватизується майно); 4) документи про розподіл статутного фонду серед учасників; 5) заява про включення підприємства до переліку об\’єктів, що приватизуються, і нотаріально посвідчені копії установчих документів, які підтверджують право юридичної особи бути покупцем; 6) підтверджувальні документи, на підставі яких приймається рішення про визнання претендента учасником відкритих торгів; 7) копія фінансової звітності за останній звітний рік та квартал (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів) або річний фінансовий звіт за минулий рік, підтверджений аудитором, у разі наявності такого звіту; 8) банківська гарантія; 9) протокол загальних зборів трудового колективу по прийняттю рішення про взяття участі у приватизації та створення з цієї метою господарського товариства, а також інші документи, що необхідні для здійснення приватизації того чи іншого об\’єкта.

3. Об\’єктивна сторона злочину виражається у двох формах: 1) подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизуються державне, комунальне майно чи підприємство, або в інших документах, необхідних для приватизації; 2) недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об\’єкта та інших обов\’язкових умов приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Подання неправдивих відомостей у документах, необхідних для приватизації державного, комунального майна або підприємства. означає, що винна особа направляє відповідному адресатові документи певного характеру і змісту. Це можуть бути повністю сфальсифіковані документи, виготовлені винним або іншою особою, а також справжні документи, в які внесені дані, що не відповідають дійсності повністю або частково. Оскільки у диспозиції ст. 235 йдеться саме про подання документів, нею не охоплюються їх виготовлення або підроблення, у зв\’язку з чим дії винного за наявності всіх ознак відповідного складу злочину потребують додаткової кваліфікації за ст. ст. 358 або 366.

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за рахунок яких приватизується державне чи комунальне майно, що поєднується з легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 235 і 209.

Недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об\’єкта та інших умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, утворюють, зокрема, такі діяння: порушення визначених договором купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі; порушення терміну сплати за об\’єкт приватизації, придбаний шляхом викупу на аукціоні або за конкурсом; невиконання встановлених строків реєстрації суб\’єктів підприємницької діяльності, створених на базі придбаного державного майна; недотримання зобов\’язання щодо збереження профілю діяльності приватизованого об\’єкта або кількості робочих місць; недопущення чи інше перешкоджання працівникам державних органів приватизації провадити перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу; подальший продаж акцій, придбаних на відкритих торгах, юридичній особі (групі юридичних осіб), яка надавала послуги з підготовки та проведення цих торгів; порушення порядку подальшого відчуження приватизованого об\’єкта без збереження для нового власника зобов\’язань, визначених умовами конкурсу, аукціону або викупу.

Злочин вважається закінченим з моменту: 1) подання відповідних документів, які містять неправдиві відомості щодо приватизації майна, належним адресатам – органу приватизації, тендерній комісії, комісії з приватизації об\’єкта тощо; 2) фактичного невиконання встановлених умов щодо приватизації майна нормативно-правовими актами.

4. Суб\’єкт та суб\’єктивна сторона цього злочину збігаються з суб\’єктом та суб\’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 233, Суб\’єктом розглядуваного злочину в частині недотримання обов\’язкових умов щодо приватизації, встановлених законодавством, потрібно визнавати не лише власників приватизованих об\’єктів і службових осіб приватизованих підприємств, а й тих осіб, які придбали у них раніше приватизоване державне чи комунальне майно.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code