Науково-практичний коментар до ст. 277 Кримінального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 277 Кримінального кодексу України

Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів

1. Умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв\’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків,-

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей,-

караються позбавленням волі на строк від семи до п\’ятнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об\’єктом злочину е безпека використання шляхів сполучення і транспортних засобів всіх видів транспорту, крім трубопровідного. Його додатковим факультативним об\’єктом можуть виступати життя і здоров\’я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є: 1) шляхи сполучення; 2) споруди на них; 3) рухомий склад і судна; 4) засоби зв\’язку і сигналізації.

Шляхи сполучення – це залізничне полотно з рейками, шпалами, насипом на магістральних і під\’їзних шляхах; злітні смуги, доріжки для вирулювання; фарватери, канали; автомобільні дороги. Споруди на них – це пасажирські платформи, навантажувально-розвантажувальні рампи, мости, віадуки, тунелі, естакади, підпірні стіни, сітки для попередження падіння каміння, причали, шлюзи, тягові станції та опори фунікулерів, канатних доріг, шлагбауми, бакени, маяки, шляхові знаки.

Поняття рухомий склад і судна включає в себе транспортні засоби, названі в ст. 276 (див. коментар до цієї статті), і всі інші засоби, призначені для переміщення вантажів або пасажирів (зокрема автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї, вагони фунікулера, канатних та монорейкових доріг).

До засобів зв\’язку і сигналізації належать світлофори, семафори, локатори, системи телеметрії і дистанційного керування, радіостанції, пеленгатори тощо.

Споруди та засоби, які не убезпечують рух, а виконують інші функції (наприклад, інформаційні табло для пасажирів, вантажні крани), не є предметом цього злочину. Їх руйнування або пошкодження за наявності підстав кваліфікуються за статтями КК про злочини проти власності (ст. ст. 194, 196).

3. Об\’єктивна сторона злочину включає в себе такі обов\’язкові ознаки, як діяння, наслідки та причинний зв\’язок між діянням і наслідками і може проявитися у таких формах: 1) руйнування зазначених вище предметів; 2) їх пошкодження; 3) інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан.

Поняття руйнування є синонімом до термінів \”зруйнування\”, \”знищення\”. Про ці поняття див. коментар до ст. ст. 113, 194, 263. Про поняття пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

Інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, – це будь-які дії, внаслідок яких відбуваються зміни, що унеможливлюють або істотно ускладнюють використання об\’єктів транспорту без шкоди для безпеки руху (вимкнення живлення, підключення обладнання, яке спотворює сигнали, підкладення сторонніх предметів на шляхи сполучення і т.д.). При цьому самі об\’єкти транспорту можуть і не пошкоджуватися, але їх безпечна експлуатація стас неможливою.

Для аналізованого злочину характерним є настання наслідків двох рівнів, що слід враховувати при встановленні причинного зв\’язку та вини. Наслідки першого рівня (проміжні) пов\’язані зі зміною в самих об\’єктах транспорту – їх руйнуванням, пошкодженням, приведенням в непридатний для експлуатації стан. Такі наслідки  настають обов\’язково, вони невіддільні від діяння, однак їх настання ще не є достатньою підставою для настання кримінальної відповідальності за ст. 277. Така відповідальність обумовлюється також наслідками другого рівня: 1) спричиненням аварії поїзда, судна; 2) можливістю спричинення аварії поїзда, судна; 3) порушенням нормальної роботи транспорту; 4) створенням небезпеки для життя людей чи небезпеки настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 277).

Аварія на транспорті – це подія, пов\’язана з пошкодженням рухомого складу або шляхів сполучення (зіткнення, сходження з рейок, затоплення). Порушення нормальної роботи транспорту охоплює припинення руху, значні порушення розкладу, необхідність значних зусиль, засобів, часу до ліквідації наслідків аварії тощо. Можливість спричинення аварії, а також створення небезпеки для життя людей чи інших тяжких наслідків повинна бути реальною (див. коментар до ст. 283).

Причинний зв\’язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків. Такий зв\’язок потрібно встановити: а) між діянням суб\’єкта і змінами в об\’єктах транспорту, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження чи приведення в непридатний стан; б) між руйнуванням, пошкодженням чи приведенням в непридатний стан об\’єктів транспорту і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 277.

4. Суб\’єкт злочину – осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб\’єктивна сторона злочину характеризується умисним ставленням до руйнування, пошкодження або приведення в непридатний для експлуатації стан об\’єктів транспорту і необережним ставленням до наслідків у вигляді аварп, порушення нормальної роботи Транспорту, створення небезпеки або настання реальної шкоди.

При умисному ставленні до зазначених наслідків вчинене за наявності підстав має отримувати самостійну кримінально-правову оцінку.

Якщо пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров\’ю, то вчинене, за наявності інших обов\’язкових ознак диверсії, слід кваліфікувати за ст. 113.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень; 2) заподіяння великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 277), а особливо кваліфікуючою ознакою – загибель людей (ч. 3 ст. 277).

Про поняття середньої тяжкості тяжких тілесних ушкоджень див. коментар до ст. ст. 121 і 122, а про поняття великої матеріальної шкоди і загибелі людей – коментар до ст. 276.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code