Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил

Порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,-

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п\’яти років, або позбавленням волі на строк до п\’яти років.

1. Основний безпосередній об\’єкт порушення чинних на транспорті правил – безпека руху та експлуатації всіх видів транспорту від неправомірних дій пасажирів та інших осібДодатковим обов\’язковим його об\’єктом є життя, здоров\’я особи, власність, інші блага.

2. Об\’єктивна сторона злочину включає в себе як обов\’язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв\’язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину полягає у порушенні діючих на транспорті правил – нормативно-правових актів, які регламен тують дотримання пасажирами, пішоходами, іншими учасниками руху вимог безпеки руху та експлуатації транспорту. Порушення чинних на транспорті правил може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати в: 1) порушенні правил дорожнього руху велосипедистами; 2) переході вулиць в умовах, коли це заборонено правилами дорожнього руху (у невстановлених місцях чи при забороняючому сигналі світлофора або регулювальника); 3) прогоні тварин через залізничну колію з порушенням правил безпеки; 4) недотриманні правил безпеки при користуванні водними мотоциклами, маломірними суднами.

Кримінальна відповідальність за ст. 291 настає лише у разі, коли зазначені в ній порушення спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, Про поняття загибелі людей див. коментар до ст. 276. До інших тяжких наслідків у складі цього злочину належать, зокрема, тяжкі тілесні ушкодження, велика матеріальна шкода.

Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у ст. 291 наслідків.

3. Суб\’єкт злочину загальний. Відповідальності за ст. 291 не підлягають особи, які є спеціальними суб\’єктами інших злочинів, передбачених розділом XI Особливої частини КК.

4. Суб\’єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю.