Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами

1. Порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил поводження з ними, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров\’ю потерпілого,-

караються штрафом до п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-

карається обмеженням волі на строк до п\’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Основним безпосереднім об\’єктом злочину є встановлений порядок поводження з біологічними агентами і токсинами, який забезпечує здоров\’я населення. Його додатковим обов\’язковим об\’єктом виступає здоров\’я особи, а факультативним – життя особи або інші блага.

2. Загалом токсини – це будь-які речовини, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров\’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Однак предметом даного злочину є мікробіологічні або інші біологічні агенти і токсини, визначені як такі законодавством. Це, зокрема: а) хімічні речовини першого класу небезпеки – ртуть металічна, свинець і його неорганічні сполуки, оксиди марганцю, нікель та його оксиди, сульфіди, гентаміцин, оксацилін, тестостерон, фосфор жовтий тощо; б) хімічні речовини гостросп римованої дії – бром, озон, сірководень, фосген, фосфорит тощо; в) штами-продуценти вакцин, амінокислот, антибіотиків, ферментів, білково-вітамінних концентратів, кормового білка, кормових дріжджів, вітамінів, біополімерів, харчових добавок; г) продукти (білково-вітамінні концентрати, кормові дріжджі, кормові білки, харчові білкові добавки), антибіотики медичного і немедичного призначення, мікробні препарати для захисту рослин.

Указані предмети є об\’єктами дозвільної системи. Це, зокрема, означає, що їх зберігання, використання, перевезення та інші дії з ними можуть здійснюватися лише за спеціальним дозволом, який видається у порядку, визначеному МОЗ. Дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у т,ч. токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, видається МЕПР за погодженням з МОЗ, Держнаглядохоронпраці, МТ, МВС. При цьому видача дозволів на виробництво та використання пестицидів і агрохімікатів здійснюється в установленому порядку після їх державної реєстрації в Укрдержхімкомісії.

3. З об\’єктивної сторони злочин характеризується: 1) діянням (діями або бездіяльністю) у вигляді порушення правил: а) зберігання; б) використання; в) обліку; г) перевезення; д) інших правил поводження з біологічними агентами чи токсинами; 2) наслідками у вигляді: а) загрози загибелі людей, б) загрози настання інших тяжких наслідків; в) заподіяння шкоди здоров\’ю потерпілого (ч. 1 ст. 326); в) загибелі людей; г) інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 326), а також 3) причинним зв\’язком між вказаними діянням і наслідками.

Під зберіганням вказаних вище предметів розуміється знаходження їх безпосередньо у винного або в будь-якому іншому місці, де вони перебувають у його розпорядженні або під його контролем. Відповідно до законодавства біологічні агенти і токсини розміщуються у приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні мати належну охорону і бути обладнаними сигналізацією, в них установлюється пропускний режим. Порушення цих вимог є порушенням правил зберігання цих предметів.

Використання біологічних агентів чи токсинів означає будь-яке користування їх корисними властивостями. Обліком є встановлення наявності і кількості певних предметів шляхом підрахунку. Перевезення – це переміщення цих предметів із використанням будьяких транспортних засобів. До порушення інших правил поводження з предметами цього злочину можуть бути віднесені порушення правил їх виробництва (виготовлення), захоронення, знищення, утилізації. Під шкодою здоров\’ю потерпілого у ч. 1 ст. 326 розуміється заподіяння потерпілому легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень. Загибель людей означає смерть хоча б однієї особи внаслідок радіоактивного опромінення. До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені велика екологічна чи матеріальна шкода, виникнення масових заворушень в результаті масової радіофобії чи інших пов\’язаних з незаконним збутом радіоактивне забрудненої продукції причин тощо.

Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють кваліфіковані види розглядуваного злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли порушення вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 326 правил створило загрозу загибелі людей чи інших тяжких наслідків або з моменту настання реальних наслідків, передбачених ч. ч. 1 і 2 ст. 326.

Порушення правил зберігання, використання, перевезення мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, інших правил поводження з ними, якщо воно спричинило забруднення або псування земель, забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря, забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних властивостей, забруднення моря, кваліфікується за відповідною частиною ст. ст. 239, 241, 242, 243. У разі, якщо злочин, пов\’язаний із забрудненням біологічними агентами чи токсинами вказаних екологічних об\’єктів, є менш тяжким, ніж порушення правил поводження з біологічними агентами чи токсинами, діяння кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 326 і ст. ст. 239, 241, 242, 243.

4. Суб\’єктом злочину є службові особи, громадяни-підприємці, та інші особи, на яких покладено обов\’язки по дотриманню відповідних правил.

5. Суб\’єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характеризується необережністю. Ставлення ж винного до порушення вказаних у ст. 326 правил може бути умисним або необережним.