Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв\’язку з їх діяльністю, пов\’язаною із здійсненням правосуддя

Вбивство або замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв\’язку з їх діяльністю, пов\’язаною із здійсненням правосуддя,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до п\’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

1. Основним безпосереднім об\’єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині діяльності судді, народного засідателя чи присяжного. Додатковим обов\’язковим його об\’єктом виступає життя особи.

2. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) присяжний; 4) їх близькі родичі. Про поняття судді. народного засідателя та присяжного див. коментар до ст. 377, а про поняття близьких родичів – коментар до ст. 115. Посягання на голову чи суддю КС або ВС, або вищих спеціалізованих судів України у зв\’язку з їх державною діяльністю слід кваліфікувати за ст. 112.

3. Об\’єктивна сторона злочину проявляється у посяганні на життя зазначеного потерпілого і може виражатися у: 1) його умисному вбивстві; 2) замаху на його вбивство. Про поняття вбивства див. ст. 115 та коментар до неї, а про поняття замаху – ст. 15 та коментар до неї. При вчиненні цього злочину у другій його формі не має значення, який саме замах було вчинено – закінчений чи незакінчений.

Закінченим цей злочин вважається: у першій його формі – з моменту настання смерті потерпілого; у другій його формі – з моменту вчинення дій, які утворюють замах на його вбивство.

4. Суб\’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб\’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому, інтелектуальним моментом умислу має, зокрема, охоплюватись специфічний соціальний статус потерпілого (те, що він є суддею, народним засідателем чи присяжним або близьким родичем однієї з цих осіб).

Обов\’язковою ознакою суб\’єктивної сторони вбивства чи замаху на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів є мотив. Такого роду посягання здійснюється у зв\’язку з діяльністю, пов\’язаною із здійсненням правосуддя (про її поняття див. коментар до ст. 377). Якщо такий зв\’язок відсутній, а вбивство чи замах на вбивство таких осіб вчинено за інших мотивів (із ревнощів, хуліганських спонукань, помсти на побутовому ґрунті тощо), дії винного слід кваліфікувати за відповідною частиною (відповідним пунктом ч. 2) ст. 115, а у певних випадках за ст. 112 (якщо мав місце замах на вбивство – ще й за відповідною частиною ст. 15).