Науково-практичний коментар до ст. 395 Кримінального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 395 Кримінального кодексу України

Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду

Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі,-

караються арештом на строк до шести місяців.

1. Об\’єктом злочину є встановлений порядок здійснення право суддя і діяльності органів дізнання, який забезпечує встановлення та здійснення відповідно до закону адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб.

2. З об\’єктивної сторони злочин може бути вчинений у формі:

1) самовільного залишення особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, місця проживання; 2) неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Адміністративний нагляд – це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Він встановлюється судом з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Адміністративний нагляд здійснюється міліцією. Правила адміністративного нагляду – це сукупність встановлених законом обов\’язків та обмежень дій осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд (піднаглядних), Ст. 395 встановлює відповідальність за порушення не всіх правил адміністративного нагляду, а лише тих, які регламентують перебування піднаглядного в місці проживання та прибуття його до такого місця після звільнення з місць позбавлення волі Порушення інших правил адміністративного нагляду тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 187 КУпАП.

Порушення правил адміністративного нагляду є кримінально караним лише за умови, що такий нагляд було встановлено щодо особи за наявності передбачених законом підстав і в установленому ним порядку. При цьому слід враховувати, що піднаглядний може бути притягнутий до відповідальності за ст. 395 тільки за порушення, допущені після оголошення йому постанови про встановлення чи продовження адміністративного нагляду.

Під самовільним залишенням особою місця проживання з метою ухилений від адміністративного нагляду розуміються зміна піднаглядним без поважних причин і повідомлення працівників міліції, що здійснюють нагляд, як місця проживання у межах одного населеного пункту, так і виїзд без дозволу органів внутрішніх справ до іншого населеного пункту. Це діяння на практиці проявляється у таких порушеннях піднаглядним правил адміністративного нагляду: а) залишення ним будинку (квартири) у час, в який йому заборонено з них виходити; б) виїзд без дозволу міліції в особистих справах за межі району (міста), з якого йому заборонено виїжджати взагалі чи у певний час; в) виїзд за межі зазначеного району (міста) у службових справах без повідомлення міліції.

Залишення піднаглядним місця проживання, під яким розуміються будинок (квартира), в якому мешкає піднаглядний, а також район (місто), в якому він проживає і в територіальному органі внутрішніх справ якого він зареєстрований як піднаглядний, з дозволу (за повідомленням) міліції або, хоча і без такого дозволу (повідомлення), але з поважних причин, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 395.

Неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, є порушенням зазначеною особою обов\’язку прибути у визначений виправно-трудовою установою термін в обране нею місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ поважними причинами, які виключають відповідальність такої особи за вчинення вказаних дій за ст. 395, можуть бути будь-які життєві обставини, природні явища тощо, які не дали їй змоги вчасно прибути в обране нею місце проживання (відсутність коштів на проїзд, хвороба, затримання міліцією за вчинення правопорушення, стихійне лихо тощо).

Обов\’язковою ознакою об\’єктивної сторони злочину є час його вчинення. Цей злочин може бути вчинено лише протягом терміну, на який встановлено адміністративний нагляд. Адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного до двох років ї не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Цей термін може бути продовжено у визначеному законом порядку.

Закінченим цей злочин є у першій формі – з моменту залишення винним місця проживання без належного дозволу, відповідного повідомлення та поважних причин, у другій формі – з моменту його неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи. Цей злочин є триваючим.

3. Суб\’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд.

4. Суб\’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою – ухилення від адміністративного нагляду.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code