Науково-практичний коментар до ст. 430 Кримінального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 430 Кримінального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 430 Кримінального кодексу України

Стаття 430. Добровільна здача в полон

Добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість –

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

1. Об\’єкт злочину – порядок виконання військового обов\’язку

в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці.

2. З об\’єктивної сторони злочин виражається у здачі в полон. Це може виявитися у діях, коли військовослужбовець, наприклад, під час бою викидає білий прапор чи залишає розташування свого підрозділу (частини) і втікає до розташування ворожих військ, де здається у полон, або у бездіяльності, коли він, скажімо, залишається на полі бою під час відступу своїх військ і захоплюється в полон після заняття відповідних бойових позицій військами ворога.

Як випливає зі змісту диспозиції ст. 430, обов\’язковою ознакою складу цього злочину є час: добровільна здача в полон може бути вчинена лише під час ведення військових дій.

Добровільність у ст. 430 означає, що особа не примушується до здачі в полон своїм військовим начальником чи іншою особою і має, можливість і надалі виконувати свій військовий обов\’язок.

3. Суб\’єктом злочину є будь-який військовослужбовець. Якщо військовий начальник через боягузтво або легкодухість здається в полон сам, а також здає ворогові ввірені йому військові сили, відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 427 і 430.

4. З суб\’єктивної сторони злочин характеризується виною у вигляді прямого умислу, а також спеціальними мотивами. Боягузтво – це несміливість, що властива особі, яка легко піддається почуттю страху, паніці. Легкодухість – це відсутність чи брак твердості, рішучості, мужності. Ці два поняття синонімічні.

Добровільна здача в полон із заздалегідь обміркованим наміром ухилитися від участі у воєнних діях як форми проходження військової служби, для збереження свого життя, для публічного вираження свого негативного ставлення до вирішення політичних питань військовим шляхом може розглядатися як добровільна здача в полон через легкодухість і одночасно як дезертирство, вчинене у воєнний час (ст. 430 і ч. 3 ст. 408), а добровільна здача в полон з метою участі у воєнних діях на боці ворога – як готування до переходу на бік ворога (ст.ст. 14 і 111).