Науково-практичний коментар до ст. 68 Кримінального процесуального кодексу України

1. У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

2. Перекладач мас право:

1) ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу,

2) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

3) одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов\’язаних із його залученням до кримінального провадження;

4) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

3. Перекладач зобов\’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;

3) здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;

4) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв\’язку з виконанням його обов\’язків.

4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з\’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз\’яснюють його права і обов\’язки.

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов\’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.

 

Коментар:

1. Відповідно до ст. 7 КПК мова, якою здійснюється кримінальне провадження, є однією із загальних засад, яким повинні відповідати його зміст і форма.

Обов\’язок слідчого судді, суду, прокурора, слідчого забезпечити право користуватись послугами перекладача передбачений ч. 3 ст. 29 КПК. Вони забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК.

Право на перекладача, зокрема, мають підозрюваний, обвинувачений (п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК), потерпілий (п. 9 ч. 1 ст. 56 КПК), свідок (п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК), особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (ч. 2 ст. 581 КПК) та ін.

Порушення права підозрюваного, обвинуваченого на надання йому компетентного перекладача є істотним порушенням кримінального процесуального закону і тягне за собою визнання доказів недопустимими через порушення права особи на захист.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. З КПК перекладач є учасником кримінального провадження і може брати в ньому участь як на стадії досудового розслідування (досудове слідство та дізнання), так і на стадії судового провадження.

Перекладачем може бути будь-яка об\’єктивна й незаінтересована у результатах кримінального провадження особа, яка володіє мовою, якою ведеться судочинство, а також мовою, якою володіють та користуються будь-які учасники процесу.

Залучення особи як перекладача після встановлення його професійної компетентності оформляється процесуальним документом особою, яка здійснює досудове розслідування, з роз\’ясненням його процесуальних прав, обов\’язків і відповідальності.

Компетентність перекладача перевіряється шляхом вивчення наданих ним документів, що підтверджують його знання мови, переклад якої здійснюється, інших документів (диплом про закінчення відповідного навчального закладу, довідка з місця роботи на посаді перекладача тощо).

Не може бути перекладачем особа, яка підлягає відводу відповідно до статей 77, 79 КПК, у випадках, коли вона є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім\’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо вона брала участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок; якщо вона особисто, її близькі родичі чи члени її сім\’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або є інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.

За наявності цих підстав перекладач зобов\’язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ст. 80 КПК).

У разі задоволення відводу перекладача до кримінального провадження має бути залучений інший перекладач у строк, визначений слідчим суддею, судом (ст. 83 КПК).

Не може бути підставою для відводу перекладача його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, перекладача, експерта і секретаря судового засідання.

Слід також зазначити, що участь перекладача у кримінальному провадженні виключає його подальшу участь у цьому провадженні як слідчого судді, судді, присяжного, прокурора, слідчого, захисника, представника (статті 75-78 КПК).

Як перекладач до участі в кримінальному провадженні може залучатись також особа, яка володіє навичками сурдоперекладу. До такого перекладача можуть бути пред\’явлені вимоги щодо відводу. Він наділяється відповідними правами, обов\’язками і несе відповідальність на загальних підставах.

Порядок здійснення витрат, пов\’язаних із залученням перекладача, а також розподіл процесуальних витрат і оскарження відповідного рішення суду регулюються статтями 122,124,126 КПК.

Правовий статус, роль перекладача у досудовому розслідуванні та судовому провадженні, окремі вимоги та гарантії його незалежності встановлені статтями 29,42, 56,66,79, 80,83, 122,126, 224,327, 376,517, 567, 581,584 КПК.

2. У статті, що коментується, міститься вичерпний перелік процесуальних прав і обов\’язків перекладача.

3. У разі виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду перекладач зобов\’язаний з\’явитись за цим викликом навіть тоді, коли у нього с передбачені законом підстави для самовідводу. Свій обов\’язок заявити самовідвід перекладач може реалізувати, з\’явившись на виклик і повідомивши слідчому, прокурору, слідчому судді або суду про обставини, які унеможливлюють його участь у кримінальному провадженні.

4. Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з\’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз\’яснюють його права і обов\’язки,

5. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов\’язків перекладач несе встановлену законом відповідальність, яка може бути адміністративною чи кримінальною.

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення перекладача від явки до суду (ст. 1853 КУпАП), а також за його злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (ст. 1854 КУпАП).

Злісним ухиленням перекладача від виконання своїх обов\’язків може бути визнано в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з\’являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце проживання або приховує місце свого фактичного перебування, посилається на неіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, що можуть бути застосовані до перекладача, визначені ст. 138 КПК.

За здійснений перекладачем завідомо неправильний переклад настає кримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на нього обов\’язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправильність перекладу може вважатись завідомою тоді, коли перекладач умисно неправильно перекладає показання особи, текст документа або інші матеріали (зокрема, жестів і міміки глухонімих) з метою змінити їх смисл.

Відмова перекладача від виконання покладених на нього обов\’язків може вважатися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можливості виконати такі обов\’язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали б його участь у кримінальному провадженні як перекладача.

Крім того, в окремих випадках може наставати кримінальна відповідальність перекладача за ст. 387 КК у разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, якщо його в установленому законом порядку попереджено про обов\’язок не розголошувати такі дані.