Науково-практичний коментар до ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого
 
1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім\’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім\’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не € підставою для його відводу.
 
Коментар:
1. Принцип змагальності у кримінальному процесі полягає в тому, що на одну й ту ж особу не може бути покладено функцію обвинувачення, функцію захисту, функцію вирішення справи. Кожен учасник провадження має право виконувати лише одну функцію, зокрема: сторона обвинувачення – надавати докази і доводити винуватість особи; сторона захисту – надавати докази, які спростовують обвинувачення, і захищатися; суд вирішує справу по суті.
Що ж стосується прокурора, слідчого, то вони відповідно до гл. З КПК виконують функцію обвинувачення від імені держави і їх повноваження визначені цими законодавчими нормами.
Прокурор, слідчий не мають права поєднувати державні інтереси і свої приватні, інтереси своїх близьких родичів чи інших осіб, а тому зазначена норма передбачає, що вони не можуть виконувати державні функції у конкретному кримінальному провадженні і одночасно бути заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім\’ї або близьким родичем згаданих учасників кримінального провадження.
Прокурор, слідчий не має права брати участь у конкретному провадженні, якщо він був задіяний у ньому як будь-який інший учасник (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя тощо).
Водночас закон надає прокурору право заявляти цивільний позов у кримінальному провадженні не тільки на користь держави, айв інтересах потерпілих від злочину осіб, захищати їх права та законні інтереси у випадках, передбачених законом.
Не забороняється брати участь у конкретному провадженні прокурору, якщо він уже брав у ньому участь як слідчий, і навпаки. Це пояснюється єдністю завдань прокурорсько-слідчої діяльності.
Ні слідчий, ні прокурор, ні суддя чи інший учасник провадження, який виконує функції від імені держави, не має права брати участь у конкретному кримінальному провадженні, якщо він чи його близькі родичі заінтересовані в результатах цього провадження або існують інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.
На відміну від слідчого судді, судді, присяжного закон надає прокурору право брати участь у конкретному кримінальному провадженні з моменту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і до виконання вироку, в тому числі брати участь у всіх судових інстанціях без винятку.
Прокурор, слідчий за наявності підстав відводу мають заявляти самовідвід.
Відвід слідчому може бути заявлений у процесі досудового провадження, а прокурору – як у процесі досудового, так і судового провадження з моменту, коли такі підстави стали відомі.
Питання про відвід слідчого вирішує керівник слідчого органу або прокурор; про відвід прокурора – вищестоящий прокурор, про що виноситься постанова, а в процесі судового розгляду – суд виносить ухвалу.
До прийняття рішення про відвід слідчий, прокурор продовжують виконувати свої обов\’язки.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code