Науково-практичний коментар до ст. 83 Кримінального процесуального кодексу України

1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий – керівником органу досудового розслідування або інший прокурор – керівником органу прокуратури.

2. У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.

3. У разі задоволення відводу захисника, представника слідчий суддя, суд роз\’яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження-не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов\’язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.

 

Коментар:

1. Належне виконання слідчим, прокурором обов\’язків, спрямованих на вирішення завдань кримінального судочинства, несумісне з наявністю у нього особистої (прямої чи опосередкованої) заінтересованості у кримінальному провадженні.

У частині 3 ст. 37 КПК передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури.

Відповідно до ст. 81 КПК усі інші відводи (крім випадків, зазначених у ч. 1 цієї статті) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд, який його здійснює.

У разі задоволення відводу слідчого у кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування повинен бути невідкладно призначений інший слідчий. Закон не роз\’яснює, у який проміжок часу має бути призначений інший слідчий або прокурор. При цьому вживається термін \”невідкладно\”. Тлумачення якого (невідкладний – якого не можна відкладати, треба здійснювати, розв\’язувати негайно) дає підстави зробити висновок, що це питання має бути вирішено негайно.

 

Відповідно до ст. З КПК керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим КПК, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування (ст. 39 КПК).

У разі задоволення відводу прокурора у кримінальному провадженні керівником органу прокуратури повинен бути невідкладно призначений інший прокурор. Відповідно до ст. З КПК керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування (ст. 36 КПК).

2. Про поняття і правовий статус експерта, спеціаліста або перекладача див. коментар до статей 68-72 КПК

На експерта, спеціаліста або перекладача поширюються загальні правила вирішення питання про відвід, визначені у статтях 80,81 КПК.

У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений у вмотивованій ухвалі слідчим суддею, судом. Враховуючи той факт, що питання про заміну слідчого або прокурора має вирішуватися негайно, вважаємо, що строк, протягом якого повинні бути залучені інші учасники кримінального провадження, має бути мінімальним проміжком часу, що забезпечить розгляд справи у розумний строк (про поняття \”розумний строю) див. коментар до ст. 28 КПК).

Експерт та спеціаліст можуть бути залучені сторонами кримінального провадження згідно з вимогами статей 69, 71 КПК. Сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів (ст. 68 КПК).

Сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд не мають права у той же час виконувати функції перекладача, навіть якщо вони володіють мовою, з якої треба перекладати.

3. Про поняття і правовий статус захисника, представника див. коментар до статей 45-54, 58,63 КПК.

Якщо під час досудового розслідування задоволено відвід захисника, представника, то протягом двадцяти чотирьох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.

Якщо під час судового провадження задоволено відвід захисника, представника, то протягом сімдесяти двох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.

У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні протягом вищезазначеного часу не запросили іншого захисника у випадку, коли залучення захисника є обов\’язковим (ст. 52 КПК), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому ст. 49 КПК.

Цей порядок передбачає таке. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов\’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов\’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутності коштів чи з інших об\’єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У зазначених випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов\’язковою для невідкладного виконання.

Відповідно до ЗУ \”Про безоплатну правову допомогу\” від 2 червня 2011 р. № 3460-VI під безоплатною правовою допомогою розуміють правову допомогу, що гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Виділяють первинну і вторинну безоплатну правову допомогу. Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону суб\’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) фізичні та юридичні особи приватного права; 4) спеціалізовані установи.

Відповідно до ст. 15 Закону суб\’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.