Науково-практичний коментар до ст. 115 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 115 Кримінального процесуального кодексу України




Стаття 115. Обчислення процесуальних строків
1. Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.
2. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
3. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
4. При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
6. Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
7. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.




Коментар:
1. Процесуальні строки – поняття юридичне і тому вони обчислюються тими величинами, які прямо зазначені в законі. Правила обчислення строків, сформульовані у ст. 115 КПК, є загальними і підлягають застосуванню при обчисленні строків, встановлених кримінальним процесуальним законом, на всіх стадіях кримінального провадження. Згідно з ч. 1 коментованої статті процесуальні строки обчислюються годинами, днями і місяцями. Крім того, строки можуть визначатися і вказівкою на подію. Наприклад, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов\’язання підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно (ч. 1 ст. 202 КПК); слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування (ч. б ст. 214 КПК); письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором (ч. 1 ст. 278 КПК).
2. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. Наприклад, особу затримано 1 січня о 10 год 30 хв. Строк затримання без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання (ч. 1 ст. 211 КПК). Отже, строк затримання закінчується 4 січня 6 10 год 30 хв.
3. За загальним правилом день розуміється як повна доба. При обчисленні строку днями він закінчується о 24 годині останнього дня строку. Разом з тим ч. 6 ст. 115 КПК передбачає норму, згідно з якою якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня у цих установах, оскільки вони не здійснюють свою діяльність цілодобово.
4. Строки, що обчислюються місяцями, закінчуються у відповідне число останнього місяця. Законодавець також визначає, якщо останній місяць строку не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК). Зокрема, наприклад, 30 грудня почався перебіг двомісячного строку, який спливає у лютому, який не мас цього числа, тоді строк закінчується 28 лютого (якщо це високосний рік – 29 лютого). Аналогічні ситуації виникають, коли строк починається із 31 числа.
5. Перебіг строку, який обчислюється днями та місяцями, починається з наступного дня, тобто не береться до уваги той день, від якого починається строк. Це правило не застосовується до строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК).
6. Якщо дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк повинен закінчуватися у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
7. У строк включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час.
Відповідно до ст. 67 КЗпП загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п\’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.
У випадку, коли святковий або неробочий день (див. ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (див. ч. 3 ст. 67 КЗпП).
Статтею 73 КЗпП встановлені такі святкові і неробочі дні: 1 січня – Новий рік, 7 січня – Різдво Христове, 8 березня – Міжнародний жіночий день, 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня – День Перемоги, 28 червня – День Конституції України, 24 серпня – День незалежності України.
У випадках, коли закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, наступний за ним день є останнім днем цього строку. При обчисленні строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи, це правило не діє (ч. 7 ст. 115 КПК).




Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code