Науково-практичний коментар до ст. 118 Кримінального процесуального кодексу України

1. Процесуальні витрати складаються із:

1) витрат па правову допомогу;

2) витрат, пов\’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов\’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов\’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

 

Коментар:

1. Коментована стаття висвітлює поняття процесуальних витрат.

Кримінально-процесуальні витрати – це передбачені кримінальним процесуальним законом витрати, пов\’язані із здійсненням кримінального провадження, які відшкодовуються державою певним суб\’єктам кримінального процесу і підлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні злочину чи, в окремих випадках, зараховуються на рахунок держави.

Процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу підозрюваного, обвинуваченого, представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, а також витрат, пов\’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового розгляду підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого, із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, із зберіганням і пересиланням речей і документів. Про ці витрати йдеться у статтях 120-123 КПК.

До процесуальних витрат не належать витрати держави на утримання органів досудового розслідування, прокуратур, судів, їх матеріально-технічне оснащення та експлуатацію службових приміщень, канцелярські, поштові та транспортні витрати, пов\’язані з кримінальним провадженням.

Витрати, пов\’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюваний, обвинувачений, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Витрати, пов\’язані з оплатою представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе потерпілий. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством (ст. 120 КПК).

Витрати, пов\’язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, – це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов\’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв\’язку із відривом від звичайних занять (ст. 121 КПК).

Витрати, пов\’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Витрати, пов\’язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому КМУ. Граничний розмір витрат, пов\’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, встановлюється КМУ.

При засудженні у справі кількох осіб судові витрати підлягають стягненню у частковому порядку з урахуванням вини, ступеня відповідальності і майнового стану кожного.

У справах неповнолітніх згідно з п. 11 ППВСУ \”Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат\” від 7 липня 1995 р. № 11 витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.

У випадках виправдання обвинуваченого за однією із статей пред\’явленого обвинувачення або при виключенні одного або кількох епізодів обвинувачення витрати, пов\’язані із збором та дослідженням доказів за цим обвинуваченням, приймаються на рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 572 КПК витрати, пов\’язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших установ України, на які покладається виконання запитів про надання такої допомоги.

Витрати, пов\’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі, регламентуються ст. 594 КПК.

Вид процесуальних витрат під час досудового розслідування та їх розмір повинен зазначатися у відповідних процесуальних документах. Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити відомості про розмір витрат на залучення експерта. Оскільки про інші витрати у цьому рішенні не йдеться, до обвинувального акта слід приєднувати довідку про вид та розмір процесуальних витрат.