Науково-практичний коментар до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 133 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 133. Виклик слідчим, прокурором
1. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
2. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо с достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов\’язковою.
 
Коментар:
1. Виклик слідчим, прокурором є заходом забезпечення кримінального провадження, сутність якого полягає у виклику підозрюваного, свідка, потерпшого або іншого учасника кримінального провадження для участі у процесуальній дії, що здійснюється на досудовому розслідуванні у встановленому законом порядку слідчим, прокурором у випадках, коли за законом участь учасника кримінального провадження при проведенні певної процесуальної дії є обов\’язковою чи її визнали такою слідчий або прокурор. Порядок здійснення виклику регулюється ст. 135 КПК.
Право викликати особу під час досудового розслідування належить слідчому та прокурору як суб\’єктам, які здійснюють кримінальне провадження на етапі його досудового розслідування.
За змістом ч. 1 коментованої статті для допиту або участі в інших процесуальних діях можуть бути викликані: підозрюваний; свідок; потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ними, зокрема, можуть бути експерт, спеціаліст, перекладач, цивільний позивач, цивільний відповідач, законні представники підозрюваного тощо).
2. Незважаючи на незначне обмеження прав особи при її виклику слідчим, прокурором, цей захід забезпечення кримінального провадження все ж таки пов\’язаний із застосуванням примусу, оскільки, по-перше, примушує особу підкоритися вимозі слідчого, прокурора про явку, а по-друге, неприбуття учасника кримінального провадження за викликом без поважних причин тягне за собою негативні для неї правові наслідки, що полягають у можливості застосування грошового стягнення або приводу (див. ст. 139 КПК). Тому з метою попередження необґрунтованого виклику в ч. 2 коментованої статті передбачено дві групи обставин, які можуть бути підставами для нього. До першої групи необхідно віднести достатні дані вважати, що особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження. Такі дані мають імовірний, прогностичний характер, який набуває якості достовірного при проведенні допиту. Ці дані можуть бути отримані під час проведення слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, а також при дослідженні слідчим, прокурором обставин вчиненого кримінального правопорушення. До другої групи обставин, які є підставою для виклику, належить пряма вказівка закону про обов\’язкову участь особи при проведенні процесуальної дії або визнання її участі обов\’язковою слідчим, прокурором.
Наявність однієї із зазначених обставин є підставою для виклику слідчим, прокурором особи, рішення про який формалізується у повістці про виклик, здійсненні його по телефону або телеграмою (див. ч. 1 ст. 135 КПК).
Виклик слід відрізняти від повідомлення у кримінальному провадженні. Уперше на законодавчому рівні законодавець указав на таку відмінність. Відповідно до ст. 111 КПК повідомленням є процесуальна дія, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. На відміну від виклику, повідомлення учасників кримінального провадження має інформативне та право-забезпечувальне значення, оскільки у такий спосіб до відома учасника кримінального провадження доводиться інформація, що стосується руху кримінального провадження та можливості реалізації цією особою її процесуальних прав при проведенні тієї чи іншої процесуальної дії. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов\’язковою.