Науково-практичний коментар до ст. 137 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. У повістці про виклик повинно бути зазначено:

1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв\’язку;

3) ім\’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

6) час, день, місяць, рік І місце прибуття викликаної особи;

7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;

9) передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з\’явитися на виклик, та нагадування про обов\’язок заздалегідь повідомити про неможливість з\’явлення;

10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

 

Коментар:

1. Повістка про виклик є важливим процесуальним документом, а тому й закон указує на її обов\’язкові реквізити. Надання їм нормативного характеру спрямоване на забезпечення прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Закріплення в законі зазначених у коментованій статті положень створює належні умови для реалізації конституційного права кожного на правову допомогу (ст. 59 Конституції України), адже завчасне повідомлення особі її процесуального статусу та мети виклику надають їй можливості залучити адвоката для надання кваліфікованої правової допомоги при здійсненні кримінального провадження.

Передбачені у коментованій статті положення щодо змісту повістки про виклик можна поділити на певні групи: 1) відомості, що стосуються кримінального провадження та особи, яка викликає (прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик; найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв\’язку; найменування (номер) кримінального провадження, у рамках якого здійснюється виклик; підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик); 2) відомості, що стосуються особи, яку викликають (ім\’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса; процесуальний статус, у якому перебуває викликана особа); 3) відомості, що стосуються дії, для участі у провадженні якої викликається особа (час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи; процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа); 4) відомості, що стосуються відповідальності особи, яка викликається (наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, у тому числі можливість застосування приводу; передбачені КПК поважні причини, через які особа може не з\’явитися на виклик, та нагадування про обов\’язок заздалегідь повідомити про неможливість з\’явлення).

Слід звернути увагу на те, що за змістом закону в повістці має бути наведено не лише самі наслідки нез\’явлення особи за викликом, а текст закону, яким вони передбачені.

Виходячи з імперативного характеру закріплених у коментованій статті положень щодо змісту повістки про виклик, їх недотримання слідчим, прокурором, слідчим суддею або суддею має розцінюватися як порушення законного порядку виклику, а тому й може мати наслідком відмову особи, яка викликається, виконати свій обов\’язок щодо явки за викликом.

КПК визначається зміст повістки про виклик, а її відповідну форму передбачають підзаконні нормативні акти. Зокрема, згідно з Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р., виготовлення й надіслання повісток забезпечує секретар судового засідання. Повістки про виклик учасників судового процесу в усіх справах складаються за відповідною формою, яка встановлена додатком 36 до п. 6.5.1 Інструкції. В органах прокуратури України порядок надіслання вихідної кореспонденції регулюється Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом в. о. Генерального прокурора України від 1 квітня 2010 р. № 18.