Науково-практичний коментар до ст. 142 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.

2. Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.

3. Слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов\’язана з\’явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з\’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

4. Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.

 

Коментар:

1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування приводу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (див. ч, 2 ст. 132 КПК). Воно розглядається слідчим суддею, яким відповідно до п. 18 ст. З КПК є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частина 1 коментованої статті передбачає строк розгляду клопотання про здійснення приводу під час досудового розслідування – слідчий суддя розглядає його у день надходження до суду. Такий строк дозволяє оперативно вирішити питання про привід особи, участь якої у процесуальних діях є необхідною. З урахуванням вимог ст. 35 КПК, що передбачає порядок застосування автоматизованої системи документообігу суду, до початку розгляду слідчим суддею клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу останнє в той же день має бути зареєстровано працівниками суду в автоматизованій системі, яка під час реєстрації визначає слідчого суддю для конкретного судового провадження.

2. Розгляд слідчим суддею клопотання полягає в тому, що він знайомиться з його змістом, досліджує копії матеріалів, які додано до клопотання та якими слідчий, прокурор обґрунтовують потребу в застосуванні приводу, а також у разі необхідності може безпосередньо заслухати доводи особи, яка подала клопотання.

Якщо клопотання про здійснення приводу заявлено під час судового провадження, суд розглядає його негайно після ініціювання. Виходячи із змагальності судового процесу, суд має заслухати доводи особи, яка заявила таке клопотання.

3. Вирішуючи питання про застосування приводу, слідчий суддя або суд повинен упевнитися в наявності фактичних підстав для прийняття такого рішення. З цією метою слідчий суддя або суд перевіряють: 1) процесуальний статус особи, оскільки привід може бути застосований виключно до підозрюваного, обвинуваченого або свідка; 2) факт здійснення виклику особи у порядку, передбаченому КПК (зокрема, наявність підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом); 3) відсутність поважної причини неприбуття або взагалі будь-яких даних стосовно причини невиконання обов\’язку з\’явитися за викликом. Сукупність зазначених обставин є законною підставою для постановлення слідчим суддею або судом ухвали про здійснення приводу такої особи.

Необхідно звернути увагу нате, що клопотання слідчого, прокурора лише ініціює розгляд питання про здійснення приводу, яке завершується постановленням такої ухвали тільки за умови наявності до того законних підстав. При цьому слідчий суддя, суд не зв\’язаний доводами клопотання, а, виходячи із конституційного принципу незалежності суду, безпосередньо дослідивши та надавши оцінку всім важливим для вирішення даного питання обставинам, постановляє власне рішення – ухвалу, яка за відсутності законних підстав здійснення приводу має містити рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого, прокурора. Реалізація слідчим суддею при вирішенні питання про здійснення приводу функції судового контролю, яка набула нормативного закріплення у п. 18 ст. З КПК, логічно передбачає наявність альтернативи при прийнятті рішень слідчим суддею, яка полягає в тому, що за наявності законних підстав застосування приводу постановляється ухвала про здійснення приводу, за їх відсутності, як уже зазначено, – ухвала про відмову в здійсненні приводу.

Ухвала слідчого судді, суду має відповідати загальним вимогам, що пред\’являються до судових рішень у цілому та ухвали зокрема, які передбачено етап ями 369,370,372 КПК.

4. З метою забезпечення оперативності виконання ухвали слідчого судді або суду про здійснення приводу ч. 4 коментованої статті передбачена вимога негайного надіслання копії цієї ухвали органу, на який покладено її виконання. Згідно з ч. 1 ст. 143 виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, або органів державного бюро розслідувань.

Ухвала слідчого судді про здійснення приводу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає (див. ст. 309 КПК).