Науково-практичний коментар до ст. 161 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 161 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 161 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 161. Речі і документи, до яких заборонено доступ
 
1. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
1) листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв\’язку з наданням правової допомоги;
2) об\’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
 
Коментар:
1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (ч. 1 ст. 45 КПК). Адвокат також є представником потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63 КПК).
Одним із принципів діяльності адвокатури є принцип конфіденційності (ст. 4 Закону України \”Про адвокатуру та адвокатську діяльність\”). У статті 9 Правил адвокатської етики наголошується на тому, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Одна із гарантій адвокатської діяльності полягає в тому, що забороняється втручання у приватне спілкування адвокатів зі своїми клієнтами. Тому сторони кримінального провадження не мають права звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про надання тимчасового доступу до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та Його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв\’язку з наданням правової допомоги; об\’єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
ЄСПЛ поширює свою позицію про неухильне забезпечення спілкування адвоката зі своїм клієнтом на будь-які способи такого спілкування: листування, телефонні розмови тощо. Це було підтверджено у справі \”Кемпбелл проти Сполученого Королівства\” (1991 р.), у якій заявник скаржився, що листи до і від його адвоката були розкриті та перечитані персоналом в\’язниці.