Науково-практичний коментар до ст. 196 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м\’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

2. В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов\’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов\’язки, передбачені частиною п\’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

3. В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.

4. Слідчий суддя, суд зобов\’язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

5. Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному, обвинуваченому негайно після її оголошення.

 

Коментар:

1. Постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу має свої особливості стосовно змісту та відомостей, які у ній зазначаються. Загальні вимоги до цих відомостей закріплено у ч. 1 коментованої статті. Зокрема у такій ухвалі зазначаються відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м\’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

2. У випадку обрання будь-якого запобіжного заходу, окрім застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, суд обов\’язково вирішує питання про покладання на підозрюваного, обвинуваченого одного або кількох обов\’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, необхідність застосування яких була доведена прокурором, та визначає, які саме з них повинні виконуватись останнім. При застосуванні запобіжних заходів у вигляді особистого зобов\’язання, особистої поруки, застави визначення цих обов\’язків є необхідним. При цьому при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею, судом повинно бути вирішено питання про накладення на підозрюваного, обвинуваченого обов\’язку носити електронний засіб контролю.

3. Застосування домашнього арешту супроводжується зазначенням в ухвалі про обрання даного запобіжного заходу відомостей про точну адресу житла, яке забороняється залишати підозрюваному, обвинуваченому.

4. Стосовно таких запобіжних заходів, як тримання під вартою та домашній арешт, законодавець, окрім закріплення загальних строків їх застосування, передбачає можливість встановлення конкретного строку їх дії. Однак цей строк не повинен перевищувати загальний строк – два місяці та максимально можливі строки продовження домашнього арешту і тримання під вартою – до 6 місяців та 12 місяців відповідно.

5. Одержання копії ухвали про обрання запобіжного заходу є не тільки процесуальним правом підозрюваного, обвинуваченого, а й обов\’язком слідчого судді, суду щодо її вручення у залі судового засідання після оголошення її змісту. При цьому у випадках обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого (якщо він оголошений у міжнародний розшук) копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається йому при найпершій можливості.