Науково-практичний коментар до ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109,110, 111,112, 113, 114, 201, 258, 258/1, 258/2, 258 258 258/1, 261,265/1, 305,328,329,330,332,333,334,359,422,436,437,438,439,440,441, 442,443,444,446,447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328,329,422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364,365,366,367,423,424,425,426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов\’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204,209,212,212і, 216,219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192,200,205,222,222і, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов\’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4. Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених:

1) особами, зазначеними у пунктах 1,2 та 3 частини другої статті 2 Закону України \”Про державну службу\”, Головою Національного банку України, його першим заступником чи заступником, членом Ради національної безпеки і оборони України;

2) суддею чи працівником правоохоронного органу;

3) службовими особами, посади яких згідно із статтею б Закону України \”Про державну службу\” віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2, 1-3,1-4, ІІ-1, ІІ-2, ІІІ-1, IV-1;

4) особами, посади яких згідно із статтею 14 Закону України \”Про службу в органах місцевого самоврядування\” віднесені до першої та другої категорії посад в органах місцевого самоврядування\”.

5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209і, 384, 385, 386, 387,388,396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв\’язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов\’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Коментар:

 

1. Підслідність – це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена у кримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кримінальними правопорушеннями.

У теорії кримінального процесу виокремлюють п\’ять видів підслідності: предметну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв\’язком справ.

У новому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадиться тим органом досудового розслідування, який виявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.

Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.

2-3. Предметна підслідність залежно від характеру кримінальних правопорушень і їх кваліфікації розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, у ч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слідчим органів безпеки. Частина 3 містить перелік складів злочину, які розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Крім того, в ній визначаються і правила підслідності за зв\’язком справ.

4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті персональна підслідність визначається з урахуванням положень ЗУ \”Про державну службу\”, \”Про службу в органах місцевого самоврядування\” та інших законодавчих актів, якими регламентується діяльність певного міністерства, відомства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Так, до категорій осіб державних службовців, передбачених у п. 1 ч. 4 цієї статті, стосовно яких законодавцем передбачена можливість здійснення кримінального переслідування за вчинення ними злочину чи кримінального проступку, відносяться: Президент України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів; народні депутати України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Голова Національного банку України, його перший заступник чи заступники, члени Ради національної безпеки і оборони України.

Серед посад державних службовців, за вчинення злочину чи кримінального проступку під час перебування на яких, законодавець у п. 3 ч. 4 коментованої статті виокремлює:

– як посади державної служби підгруп 1-1, II-1, III-1, IV-1 – посади в Адміністрації Президента України, Раді національної безпеки і оборони України, Апараті ВР України, Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Центральній виборчій комісії, Рахунковій палаті, Вищій раді юстиції, посади представників Уповноваженого ВР України з прав людини, посади державної служби в секретаріаті Уповноваженого ВР України з прав людини, а також посади державної служби в Національному інституті стратегічних досліджень та Державному управлінні справами.

Також до підгрупи 1-1 віднесено посади помічників, радників, уповноважених, представників Президента України, керівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем\’єр-міністра України, Першого віце-прем\’єр-міністра України, віце-прем\’єр-міністрів України.

Посади помічників і радників Голови ВР України, радників Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, помічників і радників Прем\’єр-міністра України, Першого віце-прем\’єр-міністра України, віце-прем\’єр-міністрів України належать до підгрупи П-1.

Посади інших працівників патронатних служб Голови Верховної Ради України, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, Прем\’єр-міністра України, Першого віце-прем\’єр-міністра України, віце-прем\’єр-міністрів України належать до підгрупи III-1.

Посади помічників-консультантів народних депутатів України належать до підгрупи IV-1;

– як посади державної служби підгруп 1-2, П-2 – посади в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апараті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України (крім зазначених вище), Національному банку України, а також посади державної служби в Національній академії державного управління при Президентові України та Інституті законодавства ВР України.

Посади керівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем\’єр-міністра України, Першого віце-прем\’єр-міністра України, віце-прем\’єр-міністрів України) належать до підгрупи 1-2.

Посади працівників патронатних служб членів Кабінету Міністрів України (крім Прем\’єр-міністра України, Першого віце-прем\’єр-міністра України, віце-прем\’єр-міністрів України) належать до підгрупи П-2;

– як посади державної служби підгруп 1-3 – посади в органі влади Автономної Республіки Крим та його апараті, державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, та його апараті;

– як посади державної служби підгруп 1-4 – посади в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення та їх апараті.

Серед передбачених п. 4 ч. 4 коментованої статті посад, віднесених відповідно до ЗУ \”Про службу в органах місцевого самоврядування\” до першої та другої категорій, законодавець наголошує на:

– посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови (перша категорія);

– посади Сімферопольського міського голови, міських (міст – обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови – секретаря Київської міської ради (друга категорія).

5. Підслідність за зв\’язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв\’язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні правопорушення об\’єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209\’, 384,385,386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв\’язку з яким почато досудове розслідування.

Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійснюватиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором підслідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов\’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів.

Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримінальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направляється повідомлення прокурору, який своєю постановою про визначення територіальної підслідності передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопорушення.