Науково-практичний коментар до ст. 239 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 239 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 239 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 239. Огляд трупа, пов\’язаний з ексгумацією
 
1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.
2. Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил статті 238 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан.
3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
5. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
6. Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об\’єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
 
Коментар:
1. Ексгумація трупа не є слідчою дією. Вона є лише засобом забезпечення наступного огляду трупа.
Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути, не тільки якщо потрібно провести огляд трупа. Підставами для неї також можуть бути випадки, коли необхідно пред\’явити труп для впізнання, піддати його повторній або додатковій судово-медичній експертизі, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться в місці поховання, вилучити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом. Але в будь-якому випадку, для того щоб вчинити іншу слідчу чи процесуальну дію, необхідно попередньо труп оглянути. Саме тому коментована стаття має назву \”Огляд трупа, пов\’язаний з ексгумацією\”.
2. Провести ексгумацію можна тільки на підставі постанови про це прокурора. Якщо під час добового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації трупа, слідчий може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням. Прокурор зобов\’язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести постанову про проведення ексгумації трупа.
 
Слід пам\’ятати, що ексгумація трупа організаційно та технічно належить до складних заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виносити постанову про її проведення можна тільки при наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підготувався до проведення цієї дії.
У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання, де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається виконання ексгумації, день та час її проведення.
Постанова прокурора про ексгумацію трупа обов\’язкова для виконання службовими особами органів місцевого самоврядування.
Оскільки відповідно до закону слідчий, прокурор повинні вживати належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. 3 ст. 223 КПК), перед проведенням ексгумації слідчий, прокурор зобов\’язані повідомити згідно із ст. 11 КПК про проведення огляду, пов\’язаного з ексгумацією, близьких родичів та членів сім\’ї померлого.
2. Відповідно до ЗУ \”Про поховання та похоронну справу\” місцем поховання є кладовище, тобто відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання померлих та утримання міст\” поховань. Отже, не є ексгумацією виймання тіла особи з інших місць поховання, зокрема із землі, якщо тіло було закопано з метою приховування злочину, знайдено під час проведення будівельних робіт, пошуково-рятувальних операцій тощо.
Обов\’язковим учасником слідчої дії, яка пов\’язана з ексгумацією, є судово-медичний експерт.
Слідчий, прокурор зобов\’язаний також запросити не менше двох понятих для проведення цього виду огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії.
Перед проведенням слідчої дії особам, які беруть у ній участь, роз\’яснюються їх права та обов\’язки, передбачені КПК, відповідно до їх процесуального статусу, а також порядок проведення слідчої дії.
Труп виймається з місця поховання, після чого оглядається з додержанням процесуального порядку, установленого ст. 238 КПК. Якщо це необхідно, з дотриманням вимог ст. 230 КПК близьким родичам або членам сім\’ї труп пред\’являється для впізнання.
3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки, необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини та органів або частини трупа.
4. Згідно з Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом МОЗ від 17.01.1995 р. № 6, експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням із судово-медичним експертом допускається проведення експертизи трупа після його ексгумації за теплої пори року, сухої погоди і при створюванні особою, що призначила експертизу, придатних для роботи умов, на відкритому повітрі
Саме тому ч. 4 коментованої статті не містить імперативної вимоги щодо доставлення трупа до відповідного експертного закладу для проведення експертизи, а передбачає це у разі необхідності.
5. При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або прокурора.
Усі вилучені речі підлягають огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
6. Про виймання трупа з місця поховання із дотриманням вимог ст. 104 КПК складається протокол (див. коментар до ч. 7 ст. 237 КПК). Серед інших відомостей, які мають міститися в описовій частині протоколу, повинні бути зафіксовані також: місце розташування могили, її зовнішній вигляд і стан, характер поверхні ґрунту і рослинного покриву; наявність або відсутність огорожі, земляного пагорба і надмогильної споруди (хреста, надгробної плити, пам\’ятника, обеліска, стели тощо); надписи на надгробку або реєстраційному знаку; особливості ґрунту нарівні труни (колір, вологість, зернистість тощо); глибина захоронення; стан труни; спосіб кріплення кришки (положення фіксаторів); детально описується труп, що знаходиться в труні.
У заключній частині повинні міститися відомості про виявлені, вилучені речі, перераховані їх ознаки, зазначено, які зразки відібрані.
Додатками до протоколу огляду трупа, пов\’язаного з ексгумацією, можуть бути спеціально виготовлені фототаблиці, аудіо – чи відеозапис, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105 КПК).
Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримінального провадження доцільно долучити довідку щодо того, де, ким та коли проведено поховання трупа, що піддавався ексгумації.