Науково-практичний коментар до ст. 248 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 248 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 248 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
 
Розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя у межах територіальної юрисдикції, у яких знаходиться орган досудового розслідування.
7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової*) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з\’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
До клопотання слідчого, прокурора додасться витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) вчинений злочин відповідної тяжкості;
2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з\’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
4. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:
1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
2) злочин, у зв\’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
5) строк дії ухвали.
5. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.
 
Коментар:
1. Клопотання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій вноситься на розгляд слідчого судді слідчим або прокурором. Слід підкреслити, що клопотання слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребує попереднього погодження з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
Кримінальний процесуальний закон (ст. 248) покладає на слідчого суддю обов\’язок розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.
Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання, тобто слідчого або прокурора. Розгляд поданого клопотання відбувається в режимі закритого судового засідання, протокол його не ведеться. Слідчий суддя має право затребувати матеріали кримінального провадження, що обґрунтовують наявність підстав на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно слідчий, прокурор зобов\’язані представити такі матеріали. За результатами розгляду поданих документів слідчий суддя приймає рішення та надає дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій або відмовляє в ньому.
2. Відповідно до ч. 2 цієї статті КПК у клопотанні обов\’язково вказуються найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер відповідно до ЄРДР, короткий виклад обставин злочину, у зв\’язку із розслідуванням якого подасться клопотання, правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) КК, відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію, обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення, обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо. У клопотанні також наводиться обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з\’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого, прокурора додасться витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
Слідчим або прокурором, який вносив клопотання, також повинно бути обґрунтовано, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з\’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що вчинено тяжкий або особливо тяжкий злочин. Винятком є зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК), якщо доступ до інформаційних систем або їх частин не обмежується власником, володільцем, утримувачем або не пов\’язаний із подоланням логічної системи захисту; обстеження приміщень, що призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (ст. 267 КПК), тобто приміщень із примусового утримання осіб у зв\’язку з відбуттям покарання, затримання, взяття під варту, а також установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), оскільки проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється за рішенням слідчого судді з метою розслідування всіх злочинів, незалежно від ступеня тяжкості.
4. Ухвала слідчого судці про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК. Окрім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про:
1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
2) злочин, у зв\’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
5) строк дії ухвали.
5. Відповідно до змісту ч. 5 цієї статті, якщо слідчий суддя постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий, прокурор можуть повторно звернутися із новим клопотанням про надання такого дозволу. Слід зауважити, що в ухвалі суду повинно міститися обґрунтування відмови у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У випадку відмови слідчого судді щодо надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або прокурор має право повторно звернутися у встановленому КПК порядку до слідчого судді, додатково обґрунтувавши підстави її здійснення.