Науково-практичний коментар до ст. 250 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. У виняткових невідкладних випадках, пов\’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов\’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової\”) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.

3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

 

Коментар: 

1. Норми цієї статті закону встановлюють винятки із порядку організації негласних слідчих (розшукових) дій, які за загальним правилом проводяться з дозволу слідчого судді. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 246 КПК за рішенням слідчого судді під час досудового розслідування злочинів проводяться такі слідчі (розшукові) дії: аудіо -, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК); огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК); установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК); спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК); аудіо -, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК); негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Виняток із наведеного переліку становить ч. 2 ст. 264 КПК, яка вказує, що не потребує дозволу слідчого судді зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов\’язаний з подоланням системи логічного захисту. За рішенням слідчого судді відповідно до ч. 8 ст. 271 КПК відбувається контроль за вчиненням злочину за умови, що його проведення пов\’язане з обмеженням конституційних прав особи.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій, закріплених статтями 260 КПК (аудіо -, відеоконтроль особи), 261 КПК (накладення арешту на кореспонденцію), 262 КПК (огляд і виїмка кореспонденції), 263 КПК (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), 264 КПК (зняття інформації з електронних інформаційних систем), 267 КПК (обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи), 269 КПК (спостереження за особою, річчю або місцем), 270 КПК (аудіо -, відеоконтроль місця), 271 КПК (контроль за вчиненням злочину), 274 КПК (негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження), здійснюються у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

 

Частина 1 ст. 11 КК передбачає, що злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб\’єктом злочину, відповідальність за яке передбачена нормами Особливої частини КК. За ст. 12 КК залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на види невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. У частинах 4 і 5 ст. 12 КК вказується відповідно, що тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п\’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років; особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п\’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. З урахуванням положень ч. 6 ст. 12 КК ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин. Отже, відповідно до санкції статті, згідно з якою злочин може бути віднесений до категорії тяжких або особливо тяжких, проведення негласних слідчих (розшукових) дій органами досудового розслідування може здійснюватися з метою запобігання та припинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які встановлена розділами: Злочини проти основ національної безпеки (розд. І); Злочини проти життя та здоров\’я (розд. її); Злочини проти власності (розд. VI); Злочини у сфері господарської діяльності (розд. VII), а саме ст. 201 (Контрабанда) та ст. 209 (Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом); Злочини проти громадської безпеки (розд. IX); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інші злочини проти здоров\’я населення (розд. ХШ); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (розд. XIV); Злочини проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об\’єднань громадян (розд. XV); Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов\’язаної із наданням публічних послуг (розд. XVII) Особливої частини КК.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 250 КПК проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді здійснюється у виняткових невідкладних випадках, пов\’язаних із врятуванням життя людей і запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину. Як виняткові та невідкладні випадки слід розглядати настання таких обставин, за яких відвернути загрозу життю людей або ж попередити, запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину із дотриманням загального порядку організації провадження негласних слідчих (розшукових) дій неможливо. Якщо така інформація отримана не в конкретному кримінальному провадженні, слідчий, прокурор у порядку, встановленому ст. 214 КПК, вносять такі відомості до ЄРДР, після чого може розпочатися проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 214 КПК до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений лише невідкладний огляд місця події. Після завершення огляду відомості про кримінальне правопорушення негайно вносяться до ЄРДР.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках здійснюється за спрощеною процедурою, на підставі постанови слідчого, погодженої з прокурором, або постанови прокурора. Прокурор зобов\’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Невідкладність слід розуміти як \”терміновість\”, \”негайність\”, тобто дії прокурора повинні вкладатися в розумні часові межі, з урахуванням положень ст. 28 КПК (Розумні строки).

2. Слідчий суддя зобов\’язаний розглянути клопотання слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора відповідно до вимог ст. 248 КПК, тобто протягом 6 годин з моменту його отримання. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті слідчий суддя може постановити ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У такому разі виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. Натомість слід мати на увазі, що згідно із ч. 5 ст. 248 постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.