Науково-практичний коментар до ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
 
1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
 
Коментар:
1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК. Зокрема, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається суб\’єктом, що безпосередньо її виконував, тобто слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу, що проводив негласну слідчу (розшукову) дію за дорученням слідчого відповідно до ч. б ст. 246 КПК. В окремих випадках, якщо до проведення негласної слідчої (розшукової) дії залучалися співробітники (спеціалісти) оперативних підрозділів, вони також можуть бути залучені до участі у складанні протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою надання допомоги та сприяння в експлуатації спеціальних технічних засобів, розшифровки змісту зафіксованої інформації.
 
Протокол негласних слідчих (розшукових) дій повинен відповідати загальним вимогам, що закріплені процесуальним законом із урахуванням специфіки й особливостей їх провадження. Так, у статтях 103-107 КПК передбачені загальні правила фіксації кримінального провадження. Відповідно до ст. 103 КПК у кримінальному провадженні існує дві форми фіксування ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій: складання протоколу; закріплення на матеріальних носіях інформації про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій (кіно -, фото -, аудіо -, відеоматеріали, інші носії інформації, у тому числі й електронні, тощо).
Відповідно до ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об\’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Згідно із ч. 2 ст. 99 КПК протоколи, складені за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, та додатки до них є документами, що підлягають використанню у кримінальному провадженні. Матеріали документування результатів негласних слідчих (розшукових) дій закріплюють відомості про факти (події, явища, процеси), виявлені під час їх проведення, що мають значення для досудового розслідування. З урахуванням мети проведення негласних слідчих (розшукових) дій, головне призначення документів, сформованих за їх результатами, полягає у фіксації та збереженні:
1) фактичних даних про злочинні дії окремих осіб і груп з метою своєчасного виявлення, розкриття та розслідування злочинів, а також для використання цих даних як доказів у кримінальному судочинстві;
2) інформації про місцеперебування осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду.
З урахуванням вимог ст. 104 КПК протокол негласної слідчої (розшукової) дії складається із вступної, описової та заключної частини, яка повинна містити відомості про вилучені речі й документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Особливості протоколу, складеного за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, полягають у тому, що він містить певні атрибути: найменування документа (наприклад, протокол зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж); дата, час і місце його складання; посада, прізвище, ім\’я, по батькові особи, що склала протокол; зміст заходу; місце і час проведення заходу (наприклад, час початку і час закінчення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж); дані про осіб, що брали участь у проведенні заходу; осіб, що були присутні при огляді й відтворенні носія (спеціаліст); відмітка про роз\’яснення спеціалісту його прав, попередження про відповідальність; опис носія із зафіксованою інформацією, його індивідуальні ознаки; відомості, що мають відношення до досліджуваної події, отримані під час заходу; технічні засоби, використовувані для відтворення інформації; відмітки про опечатування носія; зауваження, що надходять від осіб, які беруть участь у складанні протоколу; підписи осіб, які беруть участь у складанні протоколу; визначення додатків тощо.
Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, це зазначається у протоколі та надається такій особі право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу.
Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки (ст. 105 КПК). Додатками до протоколу можуть бути:
– спеціально виготовлені копії, зразки об\’єктів, речей і документів;
– письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
– стенограма, аудіо -, відеозапис процесуальної дії;
– фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп\’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.
2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних і інших засобів. Процесуальний порядок такого фіксування встановлений ст. 107 КПК.
3. Частина 3 коментованої статті зазначає, що протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками передаються прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних (розшукових) дій.
4. Прокурор вживає заходів для збереження отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні. Зберігання зазначених предметів забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК.
Додатки до протоколу формуються особами, які проводять відповідну негласну слідчу (розшукову) дії, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ст. 98 КПК у випадках, коли документи негласних слідчих (розшукових) дій виявилися знаряддям вчинення злочинів, предметом злочинних посягань або їх продуктом, зберегли на собі сліди злочину та придатні для з\’ясування обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, вони можуть розглядатися у кримінальному судочинстві як речові докази.
Відповідно ч. 2 с. 99 КПК матеріали оперативно-розшукової діяльності, на яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог ЗУ \”Про оперативно-розшукову діяльність\”, за умови відповідності їх форми ст. 99 КПК, є документами та можуть використовуватися у кримінальному провадженні як докази.