Науково-практичний коментар до ст. 255 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 255 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 255 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
 
1. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов\’язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
3. У разі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у їх поверненні, прокурор зобов\’язаний повідомити його про наявність таких речей або документів у розпорядженні прокурора та з\’ясувати, чи бажає він їх повернути. Допустимість дій, передбачених цією частиною, та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.
4. Знищення відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора.
5. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов\’язку здійснення повідомлення згідно з вимогами статті 253 цього Кодексу.
 
Коментар:
1. Під результатом негласних слідчих (розшукових) дій слід розуміти сукупність отриманих унаслідок їх проведення відомостей, що вказують на ознаки вчинення злочину, осіб, що їх вчинили, а також інформацію щодо осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності, органів досудового розслідування чи суду або від кримінального покарання. У ході здійснення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно можуть бути здобуті документи (копії), які містять фактичні дані про злочинні діяння окремих осіб і груп, об\’єкти матеріального світу (речі й предмети), властивості, якості й стан яких об\’єктивно пов\’язані зі злочинною діяльністю, або такі, що були знаряддям злочину, й усі інші матеріальні об\’єкти, які можуть бути засобами виявлення, розкриття та розслідування злочину і використані як приводи та підстави для початку кримінального провадження, прийняття інших процесуальних рішень, а також для отримання фактичних даних, що можуть використовуватись у доказуванні.
 
2. Частина 2 коментованої статті забороняє використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, не пов\’язаних з кримінальним провадженням або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
Як правило, не всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій мають бути використані в доказуванні на досудових та судових стадіях кримінального провадження. Отримані за результатами їх провадження відомості можуть використовуватись у кримінальному провадженні з урахуванням належності й допустимості та достовірності фактичних даних, що закріплені матеріалами документування негласних слідчих (розшукових) дій (статті 85, 86 КПК). Таким чином, у разі прийняття прокурором рішення про недоцільність використання у кримінальному провадженні виділених з-поміж інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, він приймає рішення про невідкладне знищення таких матеріалів (речей, документів тощо).
3. Якщо прокурору стало відомо про зацікавленість власника цих речей або документів у їх поверненні, прокурор вирішує це питання у порядку, встановленому ст. 100, ч. 3 ст. 255 КПК, та може повернути ці речі або документи зацікавленій особі. Допустимість дій, передбачених цією частиною, та час їх вчинення визначається прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав і законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.
У випадках якщо речі, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обмежені в обігу та прокурор не вважає за доцільне використовувати у кримінальному провадженні, з метою їх повернення власник має представити прокурору документи, на підставі яких ці речі могли в нього перебувати.
Прийнявши рішення про недоцільність використання у кримінальному провадженні предметів, документів та речей, що були вилучені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та повернення їх власнику, прокурор зобов\’язаний здійснити це на тому етапі кримінального провадження, що не зашкодить охоронюваним законним правам та інтересам осіб, які були задіяні або обізнані у проведенні цих дій, організаційно-тактичним цілям кримінального провадження, а також гарантуватиме недопущення розголошення факту та методів провадження негласних слідчих (розшукових) дій.
У разі відсутності власника або його відмови в поверненні йому матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, відомості, а також речі, предмети та документи, що не мають особливої цінності, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення. Цінні речі, предмети, документи, отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, за умови, що власник їх невідомий або відмовляється їх прийняти, у встановленому законом порядку звертаються у дохід держави.
4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті на прокурора покладається обов\’язок контролю за знищенням відомостей, речей та документів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих дій. Це не означає, що прокурор зобов\’язаний безпосередньо виконувати дії, направлені на знищення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також предметів і документів, отриманих за результатами їх проведення. Проте прокурор зобов\’язаний контролювати такі дії, доручивши їх безпосереднє виконання слідчому, оперативному підрозділу. Знищення документів, речей, предметів, речовин, отриманих унаслідок провадження негласних слідчих (розшукових) дій, оформлюється актом, який підписується учасниками цієї дії та затверджується прокурором.
5. Частина 5 коментованої статті покладає на прокурора обов\’язок письмового повідомлення осіб про проведення щодо них негласних слідчих (розшукових) дій, навіть якщо такі матеріали знищено. Строки повідомлення, визначені ст. 253 КПК, з урахуванням наявності або відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров\’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної дії повинні бути здійснені протягом 12 місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.