Науково-практичний коментар до ст. 261 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 261 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 261 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 261. Накладення арешту на кореспонденцію
 
1. Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.
2. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.
3. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.
4. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.
 
Коментар:
1. Накладення арешту на кореспонденцію особи, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, є негласною слідчою (розшуковою) дією, що проводиться у виняткових випадках за рішенням слідчого судді у порядку, визначеному статтями 246,248,250 КПК.
2. Відповідно до коментованої статті арешт може бути накладений на всі види поштових відправлень, визначені ЗУ \”Про поштовий зв\’язок\”.
3. Частина 3 ст. 261 КПК надає право здійснювати огляд та виїмку кореспонденції. Зі змісту статті вбачається, що така негласна слідча (розшукова) дія не потребує отримання окремої ухвали слідчого судді на її проведення. У частині 2 ст. 262 КПК вказано, що слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отримання зразків з відповідних відправлень. Таким чином, слідчий, за погодженням з прокурором, або прокурор у своєму клопотанні про отримання дозволу слідчого судді на проведення негласної слідчої (розшукової) дії \”Накладення арешту на кореспонденцію\”, поряд з іншими вимогами ст. 248 КПК, повинен передбачити необхідність проведення огляду та виїмки кореспонденції. Слідчий суддя при розгляді такого клопотання у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (якщо немає підстав для відмови у проведенні негласних слідчих дій) передбачає строки проведення огляду та виїмки кореспонденції.
 
Оформлена відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства ухвала слідчого судді є обов\’язковою для виконання керівником установи чи підприємства, що надає послуги поштового зв\’язку.
4. Частина 4 коментованої статті визначає, що кореспонденцією є листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами. Положеннями ст. 1 ЗУ \”Про поштовий зв\’язок\” визначено такі види кореспонденції: \”Лист – поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і маса якого встановлено відповідно до законодавства України; бандероль – поштове відправлення з друкованими виданнями, діловими паперами, предметами культурно-побутового та іншого призначення, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; посилка – поштове відправлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не забороненими законодавством до пересилання, розмір, маса якого встановлено відповідно до законодавства України; переказ грошових коштів (поштовий переказ) – послуга поштового зв\’язку щодо виконання доручення користувача на пересилання та виплату адресату зазначеної ним суми грошей; поштова картка – поштове відправлення у вигляді стандартного бланка, що містить відкрите письмове повідомлення; сектограми – письмові повідомлення, написані секографічним способом, друковані видання для сліпих, кліше із знаками секографії, що подаються у відкритому вигляді, а також звукові записи та спеціальний папір, призначені виключно для сліпих, за умови, що вони відправляються офіційно визнаними установами для сліпих або на їх адресу; дрібний пакет – міжнародне рекомендоване поштове відправлення із зразками товарів, дрібними предметами подарункового та іншого характеру, розміри, маса і порядок упакування якого встановлено відповідно до законодавства України; поштовий контейнер – спеціалізований контейнер, призначений для перевезень та тимчасового зберігання пошти; телеграма – документальне повідомлення, лист або інформація, які передаються способами телеграфного зв\’язку; радіограма – повідомлення, що передається радіотелеграфом\”.
Слід звернути увагу на те, що поряд із зазначеним, у контексті ч. 4 ст. 261 КПК під кореспонденцією розуміються також \”інші матеріальні носії передання інформації між особами\”, наприклад, обмін інформацією, що зафіксована на матеріальному носієві, через кур\’єра.
Дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію окремих осіб може бути наданий у випадках, якщо органи досудового розслідування мають обґрунтовані підстави вважати, що в листах, телеграмах, посилках та іншій телеграфно-поштовій кореспонденції підозрюваного, обвинуваченого можуть міститися предмети або документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.
У клопотанні слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора до слідчого судді про дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію, зазначаються відомості, що перелічені у ч. 2 ст. 248 КПК, а також види поштово-телеграфної кореспонденції, що підлягають затриманню, та установа зв\’язку, на керівника якої покладається обов\’язок здійснювати відповідний контроль і протягом доби повідомляти про це слідчого.
Негласна слідча (розшукова) дія щодо накладення арешту на кореспонденцію може виконуватись як на державних установах поштового зв\’язку \”Укрпошта\”, так і на поштових підприємствах недержавних операторів поштового зв\’язку, що надають відповідні послуги на підставі ліцензій. Слід зазначити, що пересилання грошових переказів не регулюються ЗУ \”Про поштовий зв\’язок\”, тому в таких випадках не застосовується порядок щодо накладення арешту на кореспонденцію, передбачений ст. 261 КПК. За таких умов арешт грошових переказів регламентується нормами ЗУ \”Про банки і банківську діяльність\”.
5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв\’язку кореспонденція, яка не була вилучена слідчим, підлягає негайному відправленню адресату. Арешт також може бути скасований за рішенням прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, якщо у накладенні арешту на кореспонденцію відпала необхідність.