Науково-практичний коментар до ст. 262 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 262 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 262 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції
 
1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв\’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності – за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.
2. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.
3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.
4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов\’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що мас бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.
5. Керівники та працівники установ зв\’язку зобов\’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведений чи отриману інформацію.
 
Коментар: 
1. Положення коментованої статті регламентують проведення трьох взаємопов\’язаних між собою негласних слідчих (розшукових) дій – огляду, виїмки та затримання кореспонденції. У цьому випадку під оглядом слід розуміти обстеження кореспонденції з метою перевірки, контролю, виявлення ознак злочину. Виїмка кореспонденції – вилучення у встановленому законом порядку кореспонденції (див. ст. 261 КПК), яка знаходиться в установах зв\’язку та може мати доказове значення у кримінальному провадженні. Тимчасове затримання – припинення у встановленому законом порядку в установі зв\’язку на певний час руху кореспонденції під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з метою виявлення ознак кримінального правопорушення.
 
Огляд і виїмка кореспонденції слідчим може бути проведена на підставі ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на кореспонденцію. Керівник установи зв\’язку повідомляє слідчого про затриману кореспонденцію. Процесуальний огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв\’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію. Участь в огляді арештованої кореспонденції бере представник установи зв\’язку, слідчий може також запросити спеціаліста, що сприятиме у проведенні цієї слідчої дії. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття й оглядає затриману кореспонденцію. З метою забезпечення конспірації цієї негласної слідчої (розшукової) дії арештована кореспонденція має бути відкрита в такий спосіб, що забезпечує цілісність упаковки і відсутність будь-яких ознак доступу до кореспонденції органами досудового розслідування, що забезпечується кваліфікованим спеціалістом.
2. Якщо в арештованій кореспонденції виявлено предмети, речовини або документи, що мають значення для досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції, за умови, що такі дії не зашкодять меті кримінального провадження, та вилучені предмети і документи можуть використовуватися у доказуванні.
Якщо вилучення кореспонденції може призвести до розголошення подальшого проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий, у межах, визначених ухвалою слідчого судді, може обмежитись зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Копії відправлень чи отримані зразки після закінчення цієї негласної слідчої (розшукової) дії приєднуються до протоколу про її проведення та в установленому порядку передаються прокурору.
У певних випадках слідчим, що проводить огляд телеграфно-поштової кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонених у вільному обігу, на їх безпечні аналоги. У такому разі шляхом виконання відповідних дій слідчим забезпечується також контроль за переміщенням цих об\’єктів або ж забезпечується безпека такого переміщення.
3. Якщо у затриманій кореспонденції не було віднайдено предметів, документів, чи інших матеріальних об\’єктів, що мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про повернення арештованого відправлення до загального поштового потоку.
4. Згідно із ч. 4 коментованої статті про кожний випадок затримання кореспонденції, її огляду або виїмки слідчим складається протокол відповідно до вимог статей 104-107,252, частин 1,4 ст. 262 КПК. У протоколі про накладення арешту на кореспонденцію окремої особи, її огляду та виїмки зазначається, які саме телеграфно-поштові відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що відправлено адресату або тимчасово затримано. Залежно від рішення, прийнятого внаслідок проведення цієї негласної слідчої дії, у протоколі може бути зазначено, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, або ж нанесено на їх вкладення спеціальні позначки, обладнано технічними засобами з метою контролю за їх рухом; повністю або частково замінено предмети і речовини, що є вкладеннями цих поштових відправлень, та інші дії слідчого, що виконувались ним під час коментованої слідчої дії.
5. Оскільки накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка можуть бути проведені лише у тісній взаємодії із установами зв\’язку, ч. 5 коментованої статті вказує, що керівники та працівники установ зв\’язку зобов\’язані сприяти проведенню цієї негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману за ними інформацію.