Науково-практичний коментар до ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 276 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
1. Повідомлення про підозру обов\’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов\’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов\’язані детально роз\’яснити кожне із зазначених прав.
 
Коментар:
1. Частина 1 коментованої статті передбачає вичерпний перелік випадків обов\’язкового письмового повідомлення особі слідчим або прокурором про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення. Зміст такого повідомлення повинен відповідати вимогам ст. 277 КПК (див. коментар).
Письмове повідомлення про підозру обов\’язково вручається особі в разі її затримання без ухвали слідчого судді, суду на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (див. коментар до статей 207-211 КПК). Застосувати таке затримання має право кожен, хто не є уповноваженою особою (ст. 207 КПК), а також уповноважена особа (ст. 208 КПК). Проте відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК вручати особі письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення зобов\’язані слідчий або прокурор.
Однією з підстав застосування запобіжного заходу під час кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК). У разі обрання щодо особи одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, уповноважені особи зобов\’язані вручити їй письмове повідомлення про підозру.
Зазначене повідомлення вручається також за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У коментованій статті не роз\’яснюється, що слід розуміти під \”достатніми доказами\” для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки заздалегідь визначити вичерпний перелік таких відомостей щодо різних видів кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення неможливо. \”Достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення\” – це оціночне поняття. їх достатність для підозри особи в кожному випадку повинні встановлювати уповноважені особи, указані у ч. 2 цієї статті, залежно від характеру вчиненого правопорушення, його індивідуальних особливостей та конкретних обставин.
На момент повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повинно бути зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що: 1) кримінальне правопорушення дійсно мало місце, дані про нього внесені до ЄРДР; 2) вчинене воно особою, стосовно якої вирішується питання щодо вручення їй повідомлення про підозру; 3) суспільно небезпечне діяння містить склад конкретного кримінального правопорушення.
Особливий порядок вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення народному депутату України, судді КСУ, професійному судді, присяжному і народному засідателю під час здійснення ними правосуддя, кандидату у Президенти України, Уповноваженому ВР України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру та секретарю Рахункової палати, депутату місцевої ради, адвокату, Генеральному прокурору України, його заступнику визначається ст. 481 КПК (див. коментар).
2. З моменту вручення особі письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення вона набуває процесуального статусу підозрюваного. У зв\’язку із цим слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа зобов\’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його процесуальні права, передбачені ст. 42 КПК.
3. Слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа зобов\’язана на прохання підозрюваного детально роз\’яснити кожне із його прав, передбачених ст. 42.