Науково-практичний коментар до ст. 301 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 301 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 301 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 301. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
 
Слідчий зобов\’язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п\’яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження;
2) проект клопотання про звільнення особи віл кримінальної відповідальності;
3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
3. Прокурор зобов\’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи віл кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
Коментар: 
1. Закінчення досудового розслідування у формі дізнання здійснюється за правилами, встановленими гл. 24 КПК.
2. Обов\’язок слідчого подати на затвердження прокурору процесуальний документ про закінчення дізнання у найкоротший строк обумовлений дією у кримінальному провадженні засади розумності строків (ст. 28 КПК).
3. Статтею передбачено два процесуальних строки: для слідчого – до двадцяти п\’яти днів для подання ним прокурору на затвердження одного із процесуальних документів, передбачених ч. 2; для прокурора – до тридцяти днів для прийняття одного із рішень, регламентованих ч. 3. Отже, прокурор має у своєму розпорядженні п\’ять днів для прийняття відповідного процесуального рішення.
 
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального проступку, вправі звернутися до уповноваженого прокурора (уповноваженим прокурором є районний (міський) або інший прирівняний до нього прокурор (ч. 1 ст. 294 КПК)) з клопотанням про продовження строку до двох місяців. Якщо прокурор задовольняє клопотання, то він визначає новий строк досудового розслідування, який повинен бути найкоротшим і в той же час достатнім для потреб досудового розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК). Встановлюючи новий строк, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк не повинен перевищувати двох місяців і що слідчий повинен мати можливість за п\’ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку подати на затвердження процесуальні документи у порядку ч. 2 цієї статті.
Проектом рішення про закриття кримінального провадження, про яке йдеться у п. 1 ч. 2 статті, є проект постанови про закриття кримінального провадження. Обов\’язок слідчого подати прокурору лише проект рішення (постанови) обумовлений регламентованим у ч. 3 статті обов\’язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
Оскільки під час досудового розслідування кримінальних проступків мають враховуватися статті гл. 25 КПК, то правило про те, що слідчий вправі самостійно прийняти рішення про закриття провадження у разі відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), не діє.
Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляється до суду у всіх випадках прокурором (ст. 287 КПК). Тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.
Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджується прокурором у порядку, встановленому статтями 291-293 КПК. Складаючи клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, слідчий має керуватися ще й ч. 5 ст. 499 та ст. 497 КПК, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру – ст. 511 КПК.
Рішення прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру узгоджується із п. 8 розд. 2 Рекомендації № 6 R (87) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. \”Щодо спрощення кримінального правосуддя\” – спрощена процедура не повинна посягати на право підозрюваного про направлення його кримінальної справи до судового органу.
Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про розгляд акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).
Клопотання про продовження строку складається слідчим, якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку протягом одного місяця (ч. 1 ст. 294 КПК).
4. Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні регламентований ст. 290 КПК.