Науково-практичний коментар до ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України

1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п \’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

2. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342345 цього Кодексу, головуючий з\’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 48 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.

 

Коментар: 

1. Після закінчення досудового розслідування і затвердження прокурором обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності кримінальне провадження направляється до суду.

Передбачене гл. 27 КПК підготовче провадження є першим важливим етапом судового провадження у суді першої інстанції, в якому суд зобов\’ язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з\’ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК, вирішити питання, пов\’язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, у тому числі, визначити дату, час та місце судового розгляду, форму проведення судового засідання, склад суду тощо. 

У підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням – у визначених законом межах перевіряється законність рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, зокрема, відповідність вимогам КПК обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності – та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження – судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

Усі питання, пов\’язані з проведенням підготовчого провадження, залежно від особливостей порядку судового провадження вирішуються згідно зі ст. 31 КПК суддею одноособово або відповідно до частин 2, 3, 9 цієї ж статті колегіально (за винятком кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру – судовий розгляд клопотання про застосування таких заходів згідно зі ст. 512 КПК здійснюється лише одноособово). Визначення судді (колегії суддів) відповідно до ст. 35 КПК здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження з обов\’язковим врахуванням положень статей 75, 76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні).

Головуючий суддя (професійний суддя, який головує під час колегіального судового розгляду або здійснює його одноособово) отримує обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за контрольним журналом судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді (форма журналу – Додаток 31 до п. 3.14 Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. № 68 (із змінами та доповненнями). Не пізніше п\’яти днів після зазначеної у графі 7 цього журналу дати передачі (надходження) у провадження конкретного судді відповідного матеріалу, що підлягає розгляду у порядку кримінального судочинства, суд має прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення. Одночасно з прийняттям цього рішення суд, що здійснюватиме судове провадження, у разі необхідності вправі згідно з ч. 1 ст. 320 КПК прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення запасного судді, про що робиться відмітка у відповідному журналі, та зобов\’язаний викликати у підготовче судове засідання учасників судового провадження, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 314 КПК.

Про день, час і місце проведення підготовчого судового засідання сторони та інші учасники судового провадження повідомляються за розпорядженням головуючого секретарем судового засідання. Повідомлення про виклик до суду надсилаються поштою, факсом, телеграфом, телефонограмою чи іншими засобами зв\’язку не пізніше п\’яти днів до дати призначення підготовчого судового засідання, що дає змогу забезпечити своєчасність отримання повідомлень і право сторін на участь. Крім того, слід враховувати, що судове провадження не може бути розпочато раніше п\’ яти днів із дня вручення (отримання) обвинуваченому копії обвинувального акта. У випадку надходження від обвинуваченого, який тримається під вартою, клопотання про бажання взяти участь у підготовчому судовому засіданні суд вживає заходів для доставки обвинуваченого в судове засідання. Якщо ж обвинувачений, який тримається під вартою, заявив клопотання про його участь у підготовчому судовому засіданні дистанційно, суд, розглянувши таке клопотання, приймає рішення (постановляє ухвалу) про задоволення клопотання, копія якої направляється в установу попереднього ув\’язнення для належної підготовки проведення дистанційного судового провадження. Клопотання про здійснення судового провадження у такому режимі можуть надійти й від інших учасників судового провадження, приймати рішення щодо яких суд повинен у порядку, передбаченому ст. 336 КПК. Детальніше див. коментар до ст. 336 КПК.

Слід зазначити, що у випадку надходження до суду клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, щодо розгляду обвинувального акта про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, інтереси якого були представлені захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти цього, суд відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК у п\’ятиденний строк з дня отримання таких документів вивчає їх та додані до обвинувального акта матеріали і ухвалює вирок. Згода обвинуваченого на розгляд судом обвинувального акта за його відсутності, а також відсутність заперечень у потерпілого проти розгляду у спрощеному провадженні мають бути письмово підтверджені. Таке підтвердження (згода) може бути відображено як у самому клопотанні прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, так і міститись в окремих клопотаннях обвинуваченого, погодженого із захисником та потерпілого.

Разом з тим суд, вважаючи за необхідне проведення судового розгляду обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, призначає розгляд та викликає у підготовче судове засідання для участі в ньому учасників кримінального провадження. Необхідність проведення судового розгляду такого обвинувального акта може виникнути, якщо: а) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості; б) існують обґрунтовані підстави вважати, що особа не добровільно визнала свою винуватість та з цих причин або інших не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; в) проведення розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб тощо. Детальніше див. коментар до статей 381, 382 КПК.

2. Підготовче судове засідання проводиться суддею одноособово, а у випадках, передбачених частинами 2, 3, 9 ст. 31 КПК, колегіально, відкрито, за участю сторін та інших учасників судового провадження, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 314 КПК.

У призначений для проведення підготовчого судового засідання час головуючий відкриває підготовче судове засідання і оголошує про його початок.

Секретар судового засідання на виконання вимог, передбачених статтями 342-345 КПК, доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб з\’явився у підготовче судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з\’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Неприбуття для участі у судовому засіданні учасників судового провадження (крім прокурора та за винятком випадків, коли кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення в порядку ч. 4 ст. 26 КПК), які належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання (при цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце), не перешкоджає його проведенню, крім випадків, визначених законом, зокрема:

1) якщо обвинувачений, потерпілий звернувся з клопотанням (виявив бажання) бути присутнім під час підготовчого судового засідання, але з невідомих причин не з\’ явився у визначений судом час;

2) якщо відсутність учасника зумовлена поважними причинами. При цьому під поважними причинами слід розуміти неможливість учасника судового провадження прибути в судове засідання у зв\’язку із затриманням, триманням під вартою або відбуванням покарання; обмеженням свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставинами непереборної сили (епідемії, військової події, стихійного лиха або інших подібних обставин); відсутністю особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжкою хворобою або перебуванням у закладі охорони здоров\’я у зв\’язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смертю близьких родичів, членів сім\’ї чи інших близьких осіб або серйозної загрози їхньому життю; несвоєчасним одержання повідомлення про виклик та ін;

3) у разі відсутності обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, для можливості реалізації останнім права, передбаченого ст. 384 КПК;

4) якщо обвинувальний акт надійшов до суду з підписаною між сторонами угодою, участь сторін такої угоди відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК є обов\’язковою;

5) якщо одна зі сторін заперечує проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності учасника судового провадження, який не з\’явився;

6) якщо до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, участь сторін кримінального провадження та потерпілого згідно з ч. 1 ст. 288 КПК є обов\’язковою, тощо.

У випадках, наведених у підп. 1, 2, 5 коментаря, засідання може бути відкладено на іншу дату, а у випадках, про які йдеться у пп. 3, 4, 6, відкладення засідання є обов\’язковим.

Крім того, секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового провадження, а також про умови його фіксування. Під повним фіксуванням судового провадження слід розуміти фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 5 ст. 27 КПК). Проте у разі неприбуття учасників судового провадження, як це передбачено ч. 4 ст. 107 КПК, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється, але це не позбавляє секретаря судового засідання обов\’язку вести журнал судового засідання.

Після цього головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді (у разі його призначення), прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у підготовчому провадженні, пам\’ятку про їхні права та обов\’язки, передбачені КПК. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у підготовчому провадженні, з пам\’яткою головуючий з\’ясовує, чи ознайомились вони зі змістом пам\’ятки, чи зрозумілі їм їхні права та обов\’язки, у разі необхідності додатково роз\’яснює їх. Крім того, головуючий роз\’яснює учасникам підготовчого провадження право відводу і з\’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід. Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 КПК. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід): судді, який здійснює судове провадження одноособово, – справа розглядається у тому ж самому суді іншим суддею; одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, – справа розглядається у тому ж самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів, які визначаються у встановленому ч. 3 ст. 35 КПК порядку.

Після виконання зазначених дій суд з\’ ясовує думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду та вирішує клопотання, заявлені ними. Першим думку щодо такої можливості та наявності/відсутності підстав для прийняття рішення, передбаченого ч. 3 ст. 314 КПК та ч. 2 ст. 315 КПК, висловлює прокурор, а потім – захисник та інші учасники судового провадження.

3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень:

1) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору (якщо угоду досягнуто під час до- судового розслідування) для його продовження або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку. Перед затвердженням угоди про визнання винуватості чи про примирення суд згідно з вимогами частин 4-6 ст. 474 КПК зобов\’язаний з\’ясувати, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угод, характер кожного обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також зобов\’язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним. У разі необхідності (якщо суд має сумніви щодо відповідності угоди вимогам закону) затвердження угоди може бути перенесено на іншу дату. Якщо ж суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст. 475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Такий вирок має відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків із урахуванням особливостей, передбачених зазначеною статтею. Детальніше про порядок судового провадження та судове рішення на підставі угоди див. коментар до статей 474-475КПК;

2) закрити провадження у випадку встановлення таких підстав: а) набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою; б) смерть обвинуваченого (за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого); в) існування вироку за тим же обвинуваченням, який набрав законної сили, або постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження за тим же обвинуваченням; г) відмова потерпілого чи його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; д) звільнення особи від кримінальної відповідальності; е) відмова прокурора від підтримання обвинувачення та відмова потерпілого чи його представника або законного представника підтримувати обвинувачення самостійно. Наявність інших підстав (відсутність події або складу кримінального правопорушення тощо) має бути доведена під час судового розгляду, за результатами якого може бути постановлено виправдувальний вирок.

Слід зазначити, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності або ж коли обвинувачений заперечує проти цього, суд своєю ухвалою відмовляє у задоволенні клопотання прокурора та повертає його останньому для продовження розслідування, якщо підстави для такого звільнення було встановлено на стадії досудового розслідування, або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

В ухвалі суду про закриття кримінального провадження зазначається підстава закриття кримінального провадження, вирішується питання про скасування запобіжного заходу, зняття арешту з майна, кореспонденції, скасування тимчасового відсторонення від посади, а також питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 100 КПК.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК та ч. 5 ст. 288 КПК може бути оскаржена в апеляційному порядку. З огляду на це головуючий зобов\’язаний роз\’яснити сторонам кримінального провадження право на оскарження цього рішення, а також право на пред\’явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК. Зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Крім того, якщо під час підготовчого судового засідання буде з\’ясовано, що обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстр матеріалів досудового розслідування не були вручені обвинуваченому, суд повертає їх прокурору. Неотримання обвинуваченим копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування, у разі відмови їх отримання, не є підставою для повернення матеріалів прокурору. У такому випадку копії зазначених документів мають бути вручені обвинуваченому під час підготовчого судового засідання.

Про повернення матеріалів кримінального провадження (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) прокурору суд постановляє відповідну ухвалу. Такою ухвалою суд зобов\’язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом визначеного ним строку, що повинен відповідати засаді розумного строку та бути достатнім для виправлення допущених недоліків. Ухвала негайно направляється прокурору для усунення зазначених у ній недоліків обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або для долучення необхідних додатків тощо.

Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у кримінальному провадженні не допускається. Докази, отримані при проведенні процесуальних дій, не визначених в ухвалі про повернення зазначених матеріалів кримінального провадження, згідно з ч. 8 ст. 223 КПК мають визнаватися недопустимими;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження. У такому разі питання визначення підсудності та направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (залежно від того, у межах якої юрисдикції апеляційного суду воно перебуває) вирішується колегією суддів відповідного суду за поданням суду першої чи апеляційної інстанції або ж за клопотанням сторін чи потерпілого в порядку ст. 34 КПК у строк не пізніше п\’яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання. Днем внесення подання чи клопотання слід вважати день надходження їх у провадження колегії суддів, визначеної в порядку, передбаченому ст. 35 КПК. Про час та місце розгляду подання або клопотання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду цього питання. Детальніше див. коментар до статей 32-35 КПК;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру. Якщо під час підготовчого судового засідання не буде встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пп. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК, суд, заслухавши думку прокурора, пояснення учасників підготовчого судового засідання, переходить до вирішення питань, пов\’ язаних із підготовкою до судового розгляду.

Крім того, згідно зі ст. 335 КПК, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, до його розшуку або видужання, якщо обвинувачених декілька, суд зупиняє підготовче провадження лише щодо такого обвинуваченого і продовжує підготовче провадження стосовно інших обвинувачених. Розшук обвинуваченого, який ухилився від явки до суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та /або прокурору.

4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у зв\’язку з тим, що вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК, може бути оскаржена в апеляційному порядку.