Науково-практичний коментар до ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 323 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого
 
1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у супове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Од також мас право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
 
Коментар:
1. За змістом ч. 2 ст. 318 КПК участь сторін кримінального провадження у судовому засіданні є обов\’язковою, за винятком окремих випадків, передбачених КПК. За новим КПК загальним правилом судового розгляду справи є те, що явка обвинуваченого у судове засідання є обов\’язковою.
Обвинувачений, щодо якого застосовано запобіжний захід У вигляді тримання під вартою, має бути своєчасно доставленим до суду конвоєм, а обвинувачений, щодо якого обраний інший запобіжний захід, зобов\’язаний з\’явитися до суду за викликом у призначений строк. Згідно з ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов\’язковою. Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні регламентується ст. 135 КПК.
Обвинувачений, як і інші особи, вважається належно повідомленим про виклик до суду у разі, якщо у суду є дані про його розпис про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення йому повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. У разі попереднього повідомлення обвинуваченою особою про адресу своєї електронної пошти надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою за умови підтвердження її отримання відповідним листом електронної пошти (ст. 136 КПК).
Ураховуючи те, що обвинувачений є основною процесуальною фігурою у кримінальному судочинстві, його нез\’явлення до суду може тягти за собою певні процесуальні наслідки: суд зобов\’язаний відкласти судовий розгляд, призначивши нову дату судового засідання та вжити заходів до забезпечення його прибуття в суд. Перед тим як застосовувати заходи процесуального впливу до обвинуваченого, який не з\’явився в судове засідання, суд з\’ясовує причини такої неявки. Якщо суд установить, що неявка обвинуваченого була викликана поважними причинами, суд відкладає судовий розгляд, призначає нову дату судового засідання і забезпечує своєчасність повідомлення обвинуваченої особи. Поважними причинами неприбуття на виклик згідно з положеннями ст. 138 КПК є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров\’я у зв\’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім\’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об\’єктивно унеможливлюють з\’явлення особи на виклик. Слід враховувати, що саме на обвинуваченому та Його захисникові лежить обов\’язок своєчасно повідомити суд про поважність причин неявки та засвідчити її відповідними документами.
 
Якщо неявка обвинуваченого викликана неповажними причинами – умисним ухиленням від явки в суд, доведенням себе до стану алкогольного чи наркотичного сп\’яніння тощо, суд має право застосувати заходи процесуального примусу: постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (ч. 1 ст. 140 КПК). Суду необхідно забезпечувати право обвинувачуваного на повагу до його честі Й гідності, захист його життя і здоров\’я, на поводження з ним як із невинуватим. Тому, пересвідчившись у неповажності причин неявки обвинуваченого до суду та визнавши за необхідне застосувати до нього привід, суд зобов\’язаний це належним чином мотивувати. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали (ч. 2 ст. 140 КПК). Ухвала про привід виноситься у нарадчій кімнаті. В ухвалі чи постанові також доцільно зазначити про новий день і час розгляду справи та вирішити питання про покладення на підсудного судових витрат.
Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань. Ухвала про здійснення приводу оголошується обвинуваченому особою, яка виконує ухвалу. Це покладає на обвинуваченого обов\’язок прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу (детальніше про порядок виконання ухвали про здійснення приводу див. ст. 143 КПК).
Якщо обвинувачений у встановленому КПК порядку був викликаний до суду, про що є достовірні дані, і не з\’явився до суду або не повідомив про причини свого неприбуття, суд має право своєю ухвалою згідно з ч. 1 ст. 139 КПК накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, то питання про відкладення або зупинення судового провадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 КПК. У такому разі суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.