Науково-практичний коментар до ст. 329 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 329 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 329. Обов\’язки присутніх у залі судового засідання
 
1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
2. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов\’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
3. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду \”Ваша честь\” або \”Шановний суд\”.
4. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.
 
Коментар:
1. Приписи ст. 329 КПК спрямовані на забезпечення дотримання порядку судового засідання, встановленого законом. Дотримання порядку в судовому засіданні є необхідним для того, щоб забезпечити належний рівень здійснення правосуддя, сприяти встановленню істини, провести швидкий і об\’єктивний розгляд у кримінальному провадженні, підтримуючи при цьому на належному рівні авторитет суду.
Відправлення правосуддя, особливо у кримінальному судочинстві, завжди пов\’язано з певним ритуалом. Так, ч. З ст. 318 КПК передбачається, що судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. У частині 1 ст. 16 ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\” закріплено положення про символи судової влади, до яких належать державні символи України – Державний Герб України і Державний Прапор України, якими мають бути обладнані зали судового засідання в приміщеннях судів. Згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Виконання передбачених законом умов відправлення правосуддя є свого роду запорукою того, щоб забезпечити повагу до суду.
 
Ураховуючи те, що правосуддя у кримінальному судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, законодавець передбачив чіткі та зрозумілі правила поведінки для учасників судового розгляду і присутніх у залі судового засідання осіб.
Так, особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження, допитуючи свідків та заявляючи клопотання, а також заперечення, зобов\’язані робити це стоячи і лише після того, як їм надасть слово головуючий у судовому засіданні. Оскільки у залі судового засідання є місце, спеціально відведене для допиту свідків, то вони, а також експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на цьому місці. Усі особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Утім такі вимоги закону не ставлять за мету приниження людської гідності. У тому випадку, коли через похилий вік або за станом здоров\’я хтось із присутніх у залі судового засідання не може виконувати приписи цієї норми, то відхилення від цих правил допускається лише з дозволу головуючого в судовому засіданні.
2. Нормі про те, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов\’язані додержуватися порядку в судовому засіданні, кореспондують положення ст. 321 КПК про роль головуючого у судовому засіданні. Так, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанню ня ними обов\’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з\’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. На нього покладається обов\’язок щодо вжиття необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Саме тому всі присутні у залі судового засідання зобов\’язані беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
3. Установлена законом форма звернення до суду сторін та учасників кримінального провадження: \”Ваша честь\” або \”Шановний суд\” також має сприяти тому, щоб підтримувати на належному рівні авторитет суду.
4. У чинному кримінальному процесуальному законодавстві вперше з\’явилася така процесуальна фігура, як судовий розпорядник. Повноваження судового розпорядника передбачені ч. 2 ст. 74 КПК. Судовий розпорядник забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження; оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї; стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання; виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта; виконує інші розпорядження головуючого, пов\’язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.
Згідно з ч. З ст. 74 КПК вимоги судового розпорядника, пов\’язані із виконанням обов\’язків, передбачених цією статтею, є обов\’язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання. Ураховуючи те, що саме на судового розпорядника покладено обов\’язок приймати від учасників кримінального провадження та передавати документи і матеріали суду під час судового засідання, таке саме правило закріплено і у ст. 329 КПК.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

AlphaOmega Captcha Classica  –  Enter Security Code