Науково-практичний коментар до ст. 332 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

2. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.

3. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

4. Після постановления судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

 

Коментар:

1. Окрім КПК, нормативна база, яка регламентує питання, пов\’язані з призначенням та проведенням експертизи у кримінальному провадженні, її видами, суб\’єктами експертної діяльності, складається із спеціального закону та підзаконних актів. Судово-експертна діяльність в Україні, її правові, організаційні та фінансові основи регламентуються ЗУ № 40Э8-ХП від 25 лютого 1994 р. \”Про судову експертизу\” (з наступними змінами), остання редакція якого прийнята ЗУ № 4711-VI від 17.05.2012 р. До підзаконних актів, які регулюють питання судово-експертної діяльності, зокрема, належать: Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом МЮ від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу МЮ від 30.12.2004 р. № 144/5); Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом МЮ від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу МЮ від 30.12.2004 р. № 144/5).

 

У статті 1 ЗУ \”Про судову експертизу\” надається визначення того, що слід розуміти під судовою експертизою. Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об\’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Як свідчить судова практика, нерідко під час судового провадження виникає питання необхідності проведення експертного дослідження. Для цього законодавець передбачив чіткі правила проведення експертизи під час судового розгляду. Доручається проведення такої експертизи судом за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого. Підставами для проведення експертизи згідно з положеннями ч. 1 ст. 242 КПК є випадки, якщо для з\’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. У той же час закон містить застереження, що не допускається проведення експертизи для з\’ясування питань права.

У клопотанні про доручення проведення експертизи повинні міститися мотиви для призначення такої експертизи, перелік питань, які підлягають з\’ясуванню, вид експертного дослідження та найменування експертної установи або прізвища експерта (експертів), яким слід доручити проведення експертизи.

2. Виходячи з тлумачення положень п. 1 ст. 6 КЗПЛ, судовий розгляд має здійснюватись незалежним і безстороннім судом. Саме для того, щоб судом не було допущено выступления від принципу безсторонності, законодавець обмежив можливості суду у дорученні проведення експертизи за власною ініціативою. Частиною 2 коментованої статті передбачено лише два випадки, коли суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від того, чи було сторонами кримінального провадження заявлено клопотання про проведення експертизи. До таких випадків належать: наявність у матеріалах кримінального провадження декількох висновків експертів, які суперечать один одному, якщо такі суперечності неможливо усунути шляхом допиту експертів; виникнення під час судового розгляду підстав для проведення психіатричної експертизи, передбачених ч. 2 ст. 509 КПК. Цей перелік підстав для доручення проведення експертизи під час судового розгляду судом незалежно від клопотань сторін кримінального провадження є вичерпним. У інших випадках доручення про проведення експертизи може бути надано судом тільки за наявності відповідного клопотання.

3. Проведення експертизи доручається ухвалою суду. В ухвалі має бути зазначено, кому доручається проведення експертизи: найменування експертної установі, прізвище експерта або декількох експертів. До ухвали суду про доручення проведення експертизи на підставі клопотань, заявлених сторонами кримінального провадження, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Але слід мати на увазі, що суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду. Проте таке рішення має бути обґрунтованим в ухвалі суду.

Згідно зі ст. 7 ЗУ \”Про судову експертизу\” судово-експертну діяльність здійснюють (є суб\’єктами судово-експертної діяльності) державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз МЮ; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ; експертні служби МВС, Міністерства оборони України, СБУ та Державної прикордонної служби України. Судово-експертна діяльність, пов\’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, здійснюється виключно державними спеціалізованими установами. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань. Перелік науково-дослідних інститутів судових експертиз МЮ та регіональних зон обслуговування цими науково-дослідними закладами наведений у Додатку до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Законом \”Про судову експертизу\” не передбачений перелік видів судових експертиз, які можуть проводитись в Україні. Але такий перелік визначається Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. До цього переліку належать: криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов\’язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів); ґрунтознавча; біологічна; екологічна із дослідження пестицидів; інженерно-технічна: автотехнічна; транспортно-залізнична; стану доріг та дорожніх умов; гірничотехнічна; пожежно-технічна; будівельно-технічна; в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності; електротехнічна; комп\’ютерно-технічна; телекомунікаційних систем та засобів; економічна; товарознавча; автотоварознавча; оціночна (у т. ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об\’єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів); експертиза охорони прав на об\’єкти інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча. З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні установи можуть організовувати проведення інших видів експертизи (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань з різних видів експертиз, які можуть бути поставлені судом перед експертом при дорученні проведення експертизи, наводиться у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

4. У більшості випадків постановления судом ухвали про доручення проведення експертизи не перешкоджає подальшому судовому розгляду кримінального провадження. Тому, як правило, після призначення судом експертизи судовий розгляд продовжується. Винятки із загальних правил становлять випадки, якщо таке продовження судового розгляду є неможливим до отримання висновку експерта.