Науково-практичний коментар до ст. 339 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 339 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 339 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 339. Висунення додаткового обвинувачення
 
1. У разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв\’язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
2. У разі задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов\’язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту.
3. Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.
 
Коментар:
1. Зазначена норма є новітньою у КПК, її запровадження викликане усуненням інституту додаткового розслідування.
Підставою для застосування норм цієї статті є отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, вказана норма закону передбачає надходження відомостей під час судового провадження, що не виключає можливість такого надходження й під час досудового розслідування.
У зв\’язку з цим, перш ніж заявляти клопотання про висунення додаткового обвинувачення, прокурор повинен з\’ясувати:
– чи надходили такі відомості до органів досудового розслідування, в прокуратуру, чи вносились вони до ЄРДР та яким чином вони перевірялися;
– чи не перевірялися ці відомості слідчими (розшуковими) та негласними слідчими (розшуковими) діями, які результати такої перевірки;
 
– якщо такі повідомлення були, то чому їх розслідування не доведено до кінця до направлення обвинувального акта за первісним кримінальним правопорушенням.
Відомостями про можливе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим можуть бути: заяви заінтересованих осіб; повідомлення слідчих органів, засобів масової інформації; показання осіб, які допитувалися під час судового розгляду; заяви чи показання самого обвинуваченого; інші дані, що надійшли до суду чи органів досудового розслідування.
Застосовуючи термін \”можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення\”, законодавець припускає будь-який ступінь доведеності цього факту. Підставою для такого висновку можуть бути як матеріали, достатні для негайного повідомлення про підозру, так і ті, що потребують збирання доказів після внесення повідомлення до ЄРДР.
Вирішуючи питання про можливість висунення додаткового обвинувачення, прокурор повинен перш за все зважувати наявність умов для цієї процедури, а саме: іншим кримінальним правопорушенням для додаткового обвинувачення може бути лише таке, щодо якого обвинувачення не висувалося; це кримінальне правопорушення тісно пов\’язано з первісним; їх окремий розгляд неможливий.
У випадку, якщо інше кримінальне правопорушення не пов\’язане з первісним та існує можливість їх окремого розгляду, процедура висунення додаткового обвинувачення в суці при розгляді первісного правопорушення втрачає сенс.
Перш ніж звернутися до суду з відповідним клопотанням, прокурор повинен виконати вимоги ст. 341 КПК щодо погодження можливого висунення додаткового обвинувачення особі з керівником органу прокуратури, в якому він працює.
Після цього прокурор має право заявляти вмотивоване клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
Уважається, що таке клопотання, оскільки воно повинно бути вмотивованим, складається прокурором у письмовому вигляді і саме цей процесуальний документ письмово погоджується з керівником органу прокуратури, де працює прокурор, який підтримує державне обвинувачення в суді.
2. Редакція ч. 2 коментованої статті передбачає як випадок задоволення такого клопотання, так і можливість його відхилення судом, однак оскарження відмови судом у задоволенні клопотання прокурора законом не передбачається.
У випадку задоволення такого клопотання прокурора суд зобов\’язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний: для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення; для виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 КПК, але не більш ніж на 14 діб.
Підготовка до захисту від додаткового обвинувачення обвинуваченим та його захисником може здійснюватися лише в рамках висловленого прокурором у клопотанні наміру щодо внесення додаткового обвинувачення, яке буде висунуте державним обвинувачем лише після виконання вимог, вказаних у зазначених статтях КПК.
Дії прокурора після відкладення судового розгляду можуть відбуватися за таким алгоритмом:
1) інше кримінальне правопорушення обвинуваченого вже зареєстроване в ЄРДР. Проведено розслідування в повному обсязі. У такому випадку прокурор при наявності підстав, викладених у статтях 276-278 КПК, вручає особі письмове повідомлення про підозру або за його дорученням це робить слідчий, відкриває матеріали стороні захисту та в порядку ст. 290 КПК виконує дії ознайомлення з матеріалами сторони захисту (ч. 6 ст. 290 КПК), складає або затверджує складений слідчим додатковий обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК та направляє його до суду для розгляду в одному провадженні;
2) у судовому розгляді первісного обвинувачення судом повною мірою або частково досліджені докази іншого кримінального правопорушення до висунення додаткового обвинувачення. Можливість такого варіанта передбачена ч. З ст. 339 КПК, де вказано, що повторне дослідження доказів, одержаних у суді до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.
У такому випадку прокурор упродовж часу, на який відкладено розгляд первісного правопорушення, вносить повідомлення про інше кримінальне правопорушення до ЄРДР, при необхідності виконує певні процесуальні дії або доручає виконання слідчому у досудовому розслідуванні, і після виконання вимог статей 276-278,290-293 КПК спрямовує обвинувальний акт із додатковим обвинуваченням до суду для розгляду в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
Внесення іншого кримінального правопорушення до ЄРДР, проведення певних процесуальних дій у досудовому розслідуванні до складення обвинувального акта за додатковим обвинуваченням не передбачено нормою закону, яка коментується, але є необхідною за загальним порядком кримінального процесу, і можливе з огляду на ч. б ст. 9 КПК, згідно з якою \”у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу\”;
3) цей варіант стосується випадку, також у судовому провадженні одержані лише, як зазначено ч. 1 ст. 339 КПК, відомості \”про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення\”. Тлумачення цієї норми закону припускає покладення обов\’язку на прокурора зважувати можливість проведення досудового розслідування з додержанням передбаченого законом порядку у визначений строк, який не може перевищувати 14 днів, адже право на продовження цього строку надане лише стороні захисту.
3. Якщо прокурором у передбаченому вище порядку складено обвинувальний акт про висунення додаткового обвинувачення, який направляється до суду, судове провадження по ньому розпочинається з підготовчого судового засідання.
У випадку якщо під час досудового розслідування іншого кримінального правопорушення не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпана можливість їх отримання, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо вчинення особою іншого кримінального правопорушення в порядку п. З ч. 1 ст. 284 КПК, направляє його до суду для продовження судового розгляду по первісному кримінальному провадженню.