Науково-практичний коментар до ст. 341 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, в якому він працює. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів.

Уразі якщо в судовому засіданні брав участь керівник органу прокуратури, який дійшов одного з зазначених переконань, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня.

2. Якщо керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві. У такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

 

Коментар:

1. Новим КПК визначено обсяг повноваження прокурора у кримінальному провадженні, зокрема здійснення нагляду за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення, оскарження судових рішень до суду вищого рівня тощо.

Процесуальні взаємовідносини відповідного керівника органу прокуратури і прокурора, якому він доручив здійснення кримінального провадження на стадії досудового розслідування і після ухвалення судового рішення, регламентовано статтями 36,37 КПК.

 

До випадків, що з поважних причин унеможливлюють участь призначеного у кримінальному провадженні прокурора (відвід, тяжка хвороба, звільнення з органів прокуратури тощо), ч. 3 ст. 37 КПК віднесено й можливість усунення прокурора від виконання процесуальних обов\’язків керівником органу прокуратури. Підставою для прийняття такого рішення законодавець визначає \”неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового слідства\”. Наслідком усунення прокурора від процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення є призначення іншого прокурора цього ж органу прокуратури або прийняття керівником прокуратури рішення про особисте виконання обов\’язків усунутого ним прокурора.

Частина 6 ст. 36 КПК передбачає право Генерального прокурора України, його заступників, прокурора АРК, обласних та прирівняних до них прокурорів, а також прокурорів міст, районів, районів у містах, міжрайонних та спеціалізованих прокурорів, їх заступників при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих І підпорядкованих прокурорів у межах строків досудового розслідування.

Частина 4 статті 36 КПК надає право подання скарг і заяв про перегляд судового рішення в суці будь-якої інстанції, окрім прокурорів, які брали участь у кримінальному провадженні, також Генеральному прокурору України, його заступникам, прокурорам АРК, обласного рівня та прирівняним до них, їх заступникам незалежно від участі у судовому провадженні. Останні також наділені правом доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, внесеними прокурорами нижчого рівня.

Відповідно до ст. 341 КПК у разі якщо прокурор дійде переконання про необхідність: а) відмови від підтримання державного обвинувачення; б) зміни обвинувачення; в) висунення додаткового обвинувачення, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, в якому він працює. Якщо державне обвинувачення в суді підтримує керівник органу прокуратури, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня.

За клопотанням прокурора суд відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів: нового обвинувального акта про зміну обвинувачення, клопотання про висунення додаткового обвинувачення та постанови про відмову в підтриманні державного обвинувачення. Зазначені процесуальні документи повинні мати письмове погодження відповідного прокурора.

Відкладення розгляду кримінального провадження, надання часу прокурору для узгодження процесуальних документів та обвинуваченому з метою підготовки для захисту від зміненого обвинувачення є обов\’язком суду. Виняток становить випадок висунення додаткового обвинувачення, коли суд має право за наявності підстав не задовольнити клопотання прокурора про збільшення обсягу обвинувачення.

2. Керівник прокуратури залежно від матеріалів конкретного кримінального провадження може не погодитися з позицією прокурора, який брав участь у судовому засіданні, викладеною в обвинувальному акті під час досудового розслідування. У такому випадку він має право:

– усунути від участі у судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання;

– самостійно взяти участь у подальшому розгляді кримінального провадження;

– доручити підтримання державного обвинувачення іншому прокуророві.

При заміні прокурора у судовому провадженні судовий розгляд продовжується у загальному порядку.