Науково-практичний коментар до ст. 342 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 342 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 342 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 342. Відкриття судового засідання
1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з\’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
 
Коментар:
1. Судовий розгляд – це одна з головних стадій кримінального провадження, у ході якої суд, що є головним її суб\’єктом, керуючись конституційними приписами та загальними засадами кримінального провадження, всебічно, повно і неупереджено досліджує всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, здійснює перевірку їх доказами та ухвалює судове рішення.
Судовий розгляд спрямований на вирішення завдань кримінального провадження, здійснюється гласно, незалежним та неупередженим судом, виключно в межах та відповідно до закону.
Здійснюючи судовий розгляд, суд перш за все має: керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями; дотримуватись згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК принципу презумпції невинуватості та поводитись з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, так само, як із невинуватою особою; створиш необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов\’язків; вирішувати лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження та віднесені до його компетенції КПК; дотримуватись розумних строків при виконанні процесуальної дії чи ухваленні процесуального рішення під час судового розгляду та забезпечувати їх дотримання; безпосередньо досліджувати докази тощо.
Порядок ведення судового розгляду, визначений коментованою главою, не може бути порушений або виконаний в іншому порядку. Процедура судового розгляду складається з: підготовчої частини (статті 342-346 КПК); судового розгляду (статті 347-363 КПК); судових дебатів (ст. 364 КПК); останнього слова обвинуваченого (ст 365 КПК); ухвалення та проголошення судового рішення (статті 366-368 КПК).
Новий розгляд кримінального провадження починається з підготовчої частини, яка складається з таких дій: відкриття судового засідання та перевірка явки учасників судового провадження (ст. 342 КПК), повідомлення секретарем про повне фіксування судового розгляду технічними засобами (ст. 343 КПК), оголошення складу суду і роз\’яснення права відводу (ст. 344 КПК), повідомлення особам, які беруть участь у судовому розгляді, про права та обов\’язки (ст. 345 КПК), видалення свідків із зали судового засідання (ст. 346 КПК).
Днем відкриття судового розгляду є день, визначений в ухвалі про призначення судового розгляду, постановленій судом за наслідками підготовчого провадження. Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 316 КПК судовий розгляд кримінального провадження має бути розпочатим не пізніше десяти днів з дня постановления ухвали про його призначення. Такий термін є необхідним і достатнім для вирішення всіх організаційних питань, пов\’язаних із проведенням судового розгляду, зокрема: щодо забезпечення участі захисника для здійснення захисту за призначенням у випадках та порядку, передбачених ст. 49 КПК; ознайомлення учасників із матеріалами кримінального провадження, якщо від них надійшли про це клопотання; здійснення виклику та надіслання повідомлення учасникам судового розгляду; підготовки приміщення до судового розгляду.
У призначений для судового розгляду час судовий розпорядник, а за його відсутності відповідно до ч. 4 ст. 74 КПК секретар судового засідання запрошує учасників кримінального провадження до зали судового засідання, оголошуючи про вхід суду до зали, пропонує всім присутнім встати. Після того як суд зайшов до зали судового засідання, головуючий суддя (професійний суддя, який головує під час колегіального судового розгляду або здійснює його одноособово) промовляє \”Прошу сідати!\”. Після чого головуючий відкриває судове засідання та оголошує присутнім про розгляд відповідного кримінального провадження, зазначаючи при цьому найменування (номер) кримінального провадження, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
 
Головуючий має пересвідчитись, чи отримав обвинувачений копію обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, якщо ні, то суд, для реалізації обвинуваченим його права на захист (ознайомлення із вказаним документом), відкладає судове засідання.
2. Секретар судового засідання доповідає суду:
-хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання (зазначає прізвище, ім\’я, по батькові, місце та дату народження, процесуальний статус особи), встановлює цих осіб (перевіряє документи, що посвідчують їхню особу, а також факт спорідненості з обвинуваченим – для законних представників, компетентність – для перекладача тощо). Дійсні дані осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, у судовому засіданні не проголошуються, їхні права, крім кримінального процесуального закону, передбачені та захищаються ЗУ від 23 грудня 1993 р. \”Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\”;
– перевіряє повноваження захисників і представників. Зокрема, повноваження захисників, чисельність яких не може бути більше п\’яти для одного обвинуваченого, та представників (якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні) підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги чи договором із підозрюваним, обвинуваченим, особою, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, особою, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а відповідно до ст. 51 КПК з іншими особами, які діють в їх інтересах за їх клопотанням або за їх наступною згодою.
Якщо потерпілим, цивільним позивачем або цивільним відповідачем є юридична особа, повноваження представника у кримінальному провадженні підтверджуються: копією установчих документів юридичної особи – якщо представником потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю – якщо представником потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є потерпілою, цивільним позивачем чи цивільним відповідачем (статті 58,63 КПК);
– з\’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим особам, хто не прибув у судове засідання, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Суд має переконатися в отриманні учасниками кримінального провадження, які не прибули в судове засідання, судового виклику та повідомлення, а тому судовий розпорядник мас переконатися в наявності підтвердження отримання особою повістки про виклик (повідомлення) або ознайомлення з її (його) змістом іншим шляхом. Слід зазначити, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик (повідомлення) або ознайомлення з її (його) змістом іншим шляхом відповідно до ч. З ст. 111, ст. 136 КПК є розпис особи про отримання повістки (повідомлення), у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки (повідомлення), будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик (повідомлення) або ознайомлення з ЇЇ (його) змістом, у тому числі підтвердження їх отримання особою відповідним листом електронної пошти, якщо повістка (повідомлення) була надіслана на електронну адресу учасника.
Якщо ж від учасника кримінального провадження надійшло повідомлення про його неможливість прибути за викликом до суду у призначений час, секретар судового засідання повідомляє про це суд та зазначає про причини неявки учасника, якщо вони були повідомлені. Зауважимо, що поважними причинами відсутності учасника кримінального провадження в судовому засіданні (поважні причини, через які особа може не з\’явитися на виклик, та нагадування про обов\’язок заздалегідь повідомити про неможливість з\’явлення вказується крім іншого у змісті повістки про виклик) відповідно до ст. 138 КПК є неможливість такої особи прибути у судове засідання у зв\’язку із: затриманням, триманням під вартою або відбуванням покарання; обмеженням свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставинами непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо або інші подібні обставини); відсутністю особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжкою хворобою або перебуванням у закладі охорони здоров\’я у зв\’язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смертю близьких родичів, членів сім\’ї чи інших близьких осіб або серйозною загрозою їхньому життю; несвоєчасним одержанням повідомлення про виклик та іншими обставинами.
Якщо за судовим викликом не прибув у судове засідання обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ст. 323 КПК має відкласти судовий розгляд та призначити дату нового засідання і вжити заходів до забезпечення його прибуття до суду. Крім того, якщо обвинувачений (у тому числі підозрюваний, свідок, потерпілий, цивільний відповідач), який був своєчасно повідомлений про судовий виклик (у суду є підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з\’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, суд вправі накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати та/або застосувати до нього привід. Рішення про здійснення приводу, згідно з ч. 2 ст. 140 КПК, приймається судом у формі ухвали.
У випадку неприбуття в судове засідання прокурора або захисника, участь якого відповідно до положень КПК чи за рішенням суду є обов\’язковою, суд також має відкласти судовий розгляд, визначивши дату, час та місце проведення наступного засідання. Якщо ж причина неприбуття цих осіб не є поважною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або захисника, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності (перед вищестоящим прокурором або кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури).
Уразі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні внаслідок задоволення заяви про його відвід, тяжкої хвороби, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини – повноваження прокурора згідно з ч. З ст. 37 КПК покладаються керівником відповідного органу прокуратури на іншого прокурора.
У разі неможливості подальшої участі захисника головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника та відкладає судовий розгляд на цей строк. Якщо судове засідання проводиться в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов\’язковою та прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з\’явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням. Слід зазначити, що участь захисника для здійснення захисту за призначенням забезпечується судом у випадках та у порядку, передбаченому ст. 49 КПК, ЗУ \”Про адвокатуру та адвокатську діяльність\”, \”Про безоплатну правову допомогу\”. У такому випадку суд має постановити ухвалу про відкладення судового розгляду у зв\’язку із залученням захисника для здійснення захисту за призначенням та про залучення такого захисника.
Прокуророві та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов\’язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.
У разі неприбуття до суду потерпілого, якого було належно повідомлено про судовий розгляд (за наявності підтвердження одержання ним судового виклику), та за відсутності поважних причин такої неявки і клопотання про відкладення судового розгляду у зв\’язку з його неприбуттям суд, заслухавши думку інших учасників судового провадження, відповідно до ч. 1 ст. 325 КПК вправі ухвалити рішення про проведення судового розгляду без потерпшого, за винятком випадків, передбачених КПК, зокрема, коли кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення або у судовому провадженні розглядається угода про примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим чи ухвала про відмову в її затвердженні тощо. У інших випадках суд повинен прийняти рішення про відкладення судового розгляду та за відсутності поважних причин неприбуття такого потерпілого, відповідно до ст. 139 КПК вправі накласти на потерпілого грошове стягнення та/або застосувати привід. Зауважимо, що повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, належно повідомленого про судовий розгляд (наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття, у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення та висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді (у такому разі кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного) прирівнюється згідно з ч. 6 ст. 340 КПК до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Наслідком неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача в судове засідання є залишення цивільного позову без розгляду, за винятком випадків, коли: а) від цивільного позивача надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за його відсутності; б) обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред\’явлений позов. У таких випадках цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача. Якщо ж у судове засідання за викликом не прибув цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з\’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або приймає рішення про відкладення судового розгляду та вправі відповідно до ст. 139 КПК накласти на цивільного відповідача грошове стягнення у зв\’язку з його неявкою до суду за судовим викликом та/або застосувати до нього привід.
У випадку неприбуття в судове засідання за судовим викликом перекладача суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, для реалізації обвинуваченим його права на захист, а також забезпечуючи рівність сторін кримінального провадження, відкладає судове засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду (в разі неможливості стороною кримінального провадження залучити перекладача суд залучає його самостійно). Зауважимо, що незабезпечення судом обвинуваченого, що не володіє мовою, якою здійснюється судочинство, перекладачем, визнається відповідно до положень пп. 1 і 3 ст. 6 КЗПЛ порушенням права обвинуваченого на захист та підставою для скасування судового рішення, винесеного за наслідками такого розгляду.
У випадку неприбуття за викликом свідка, спеціаліста або експерта, заслухавши думку учасників судового провадження, суд призначає нове судове засідання лише після допиту інших присутніх свідків.