Науково-практичний коментар до ст. 347 Кримінального процесуального кодексу України

1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.

2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

3. Якщо в кримінальному провадженні пред\’явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності – головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

 

Коментар:

1. Після закінчення підготовчої частини судового розгляду головуючий оголошує присутнім про початок судового розгляду, тобто переходить до з\’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами.

2. Судовий розгляд розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Перед початком оголошення головуючий надає слово прокуророві, який, у свою чергу, зазначає, що ним буде проголошено короткий зміст обвинувального акта (виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які, на думку прокурора, є встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, наявність обставин, що пом\’якшують чи обтяжують покарання). Якщо ж хтось з учасників судового провадження заявить клопотання про оголошення його повного тексту, прокурор оголошує обвинувальний акт у повному обсязі. Якщо у кримінальному провадженні декілька обвинувачених, прокурор оголошує обвинувальний акт щодо кожного з них, при цьому короткий чи повний їх виклад залежить також від заявлених клопотань учасників.

3. Після виступу прокурора головуючим судового засідання надається слово, за умови, що в кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, цивільному позивачеві (фізичній особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридичній особі, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред\’явила цивільний позов) або його представнику (за бажанням цивільного позивача або в разі його відсутності чи якщо цивільним позивачем є юридична особа, яка делегувала представляти її інтереси представникові) чи законному представнику, якщо потерпілим (цивільним позивачем) є неповнолітня особа або особа, яка визнана у встановленому законом порядку недієздатною). У разі відсутності зазначених осіб: а) у випадку, якщо від цивільного позивача надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за його відсутності; б) якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред\’явлений позов, головуючий вправі особисто оголосити цивільний позов та розглядати його без їх участь Повний чи короткий виклад позовної заяви залежить від наявності заявлених клопотань учасників судового провадження про її виклад у повному обсязі. За відсутності таких клопотань оголошується короткий зміст позовної заяви.

Питання цивільного позову врегульовані статтями 128 та 129 КПК. Цивільний позов може бути пред\’явлений лише до початку судового розгляду. Після пред\’явлення цивільного позову суд постановляє рішення про визнання особи цивільним позивачем та допускає його до участі у провадженні. За дорученням цивільного позивача його інтереси під час судового розгляду може представляти його представник, про що суд також має постановити відповідне судове рішення. У разі якщо цивільним позивачем є неповнолітня особа або особа, визначена в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, їх процесуальними правами користується законний представник (див. коментар до статей 62-64 КПК).