Науково-практичний коментар до ст. 350 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 350 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 350 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
 
Коментар:
1. Учасники судового провадження мають право заявляти клопотання на будь-якій стадії судового провадження до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у судовому провадженні, та свідчить про забезпечення засад рівності та змагальності сторін кримінального провадження, гарантованих статтями 10 та 22 КПК.
Під клопотанням слід розуміти офіційне звернення до суду особи, яка наділена таким правом, викладене в усній чи письмовій формі. Клопотання можуть стосуватися виконання певної процесуальної дії чи прийняття рішення з усіх питань, які мають значення для всебічного, повного та об\’єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, з мстою забезпечення прав і свобод усіх учасників судового провадження, передбаченого загальними засадами КПК. При цьому усне клопотання заноситься до журналу судового засідання, а письмове – додається до матеріалів кримінального провадження.
Зокрема, під час судового провадження серед можливих клопотань, вичерпний перелік яких нормами КПК не встановлений, можуть бути заявлені такі клопотання про:
– забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім\’ї, близьких родичів, майна, житла тощо (п. 12 ч. 2 ст. 42; п. 5 ч. 1 ст. 56; п. 8 ч. 1 ст. 66; п. 4 ч. 2 ст. 68; п. 7 ч. З ст. 69; п.6 ч. 4ст. 71 КПК);
– відвід (п. 13 ч. 2 ст. 42; п. 4 ч. 1 ст. 56; п. 9 ч. 1 ст. 66 КПК) у порядку, передбаченому статтями 75-83 КПК;
 
– залучення спеціаліста або використання його пояснень і допомоги (ч. З ст. 71 КПК), виклик експерта при дослідженні висновку експертизи для допиту під час судового розгляду для роз\’яснення чи доповнення його висновку (ч. 7 ст. 101 КПК), судовий виклик певної особи (за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника), якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов\’язковою (ч. 1 ст. 134 КПК), здійснення приводу за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого (ч. 2 ст. 140 КПК);
– зміну, скасування або обрання запобіжного заходу за клопотанням сторони обвинувачення або захисту (ст. 331 КПК). При цьому, відповідно до частини третьої зазначеної статті, суд незалежно від наявності клопотань зобов\’язаний розглянути та вирішити у порядку, визначеному цією статтею, питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
– надання тимчасового доступу до речей і документів (ч. 2 ст. 333 КПК), доручення органу досудового розслідування за клопотанням сторони кримінального провадження провести певні слідчі (розшукові) дії, необхідні для встановлення обставин або перевірки обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, за умови, що вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом (ч. З ст. 333 КПК). Зазначимо, що у разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження чи проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами;
– бажання виступати в суці рідною або іншою мовою, якою учасники судового провадження володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача (ч. З ст. 29 КПК), а також про залучення перекладача (ч. З ст. 224 КПК);
– визнання доказів недопустимими (ч. З ст. 89 КПК) тощо.
Заявлені клопотання розглядаються і вирішуються судом у судовому засіданні негайно (суд зобов\’язаний розв\’язати кожне клопотання окремою ухвалою на місці, із занесенням клопотання та судового рішення до журналу судового засідання, а при його складності – у нарадчій кімнаті з винесенням письмового рішення).
Розгляду клопотання (за необхідності, якщо клопотання висловлено недостатньо чітко, суд може поставити особі, що його заявила, уточнюючі запитання) передує заслуховування думки щодо нього інших учасників судового провадження, у зв\’язку з чим головуючий проводить поіменне опитування останніх.
Суд вправі відмовити в задоволенні клопотання, якщо: 1) вважатиме клопотання недостатньо обґрунтованим; 2) його задоволення призведе до порушення особистих прав та свобод громадян; 3) обставини, які просить учасник судового провадження з\’ясувати, не мають значення (не впливають) для вирішення всіх істотних обставин кримінального провадження. Наявне у коментованій статті формулювання \”…не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав\” свідчить, що суд зобов\’язаний відмовити в задоволенні клопотання в разі заявлення його з підстави, що вже була предметом розгляду суду, і останній відмовив у його задоволенні з цієї підстави; відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному поданню, за умови, що таке клопотання заявлене з інших підстав.