Науково-практичний коментар до ст. 351 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 351 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 351 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 351. Допит обвинуваченого
 
1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
2. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд мас право зажадати від нього конкретної відповіді – \”так\” чи \”ні\”.
3. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336 цього Кодексу.
4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками.
 
Коментар:
1. Якщо обвинувачений, після оголошення прокурором обвинувачення та роз\’яснення його суті головуючим, виявить бажання (надасть свою згоду) давати показання, суд (головуючий) роз\’яснює йому положення ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК, попереджає про те, що його показання будуть використані як доказ, незважаючи на те, що він у майбутньому може відмовитися від своїх показань, та пропонує обвинуваченому надати показання (за наявності потерпілого у кримінальному провадженні головуючий має з\’ясувати у обвинуваченого, чи знайомий він із потерпілим, а якщо так, то за яких обставин вони познайомились).
Допит проводиться:
– у присутності захисника, якщо його участь згідно з положеннями процесуального закону чи за рішенням суду є обов\’язковою. Зазначимо, що участь захисника у кримінальному провадженні є обов\’язковою у випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 КПК. Слід пам\’ятати, що згідно зі ст. б КЗПЛ, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше, в тому числі, право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника, коли вимагають інтереси правосуддя – одержувати таку допомогу безоплатно. У випадку, якщо захисник, участь якого є обов\’язковою, відсутній, суд не вправі проводити допит обвинуваченого та повинен відкласти судовий розгляд, вживаючи заходів до його прибуття до суду, або залучити іншого;
 
– за участю перекладача (сурдоперекладача), якщо обвинувачений не володіє чи недостатньо володіє державною мовою (мовою, якою ведеться судочинство) або є глухонімим. У необхідних випадках суд залучає перекладача (сурдоперекладача). Зазначимо, що ЄСПЛ відносить до проявів порушення права обвинуваченого на захист, тобто пп. 1, 3 ст. 6 КЗПЛ, ненадання останньому права (можливості) користуватися послугами перекладача, що, у свою чергу, з огляду на ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК є підставою для скасування судового рішення;
– щодо кожного обвинуваченого окремо;
– без перерви не більше двох години, а в цілому не більше восьми годин на день (ч. 2 ст. 224 КПК). За необхідності більшого часу для допиту суд оголошує перерву та відкладає судовий розгляд.
Першим обвинуваченого допитує прокурор, а потім захисник. Якщо захисників декілька, а їх згідно з ч. 3 ст. 46 КПК в одному провадженні не може бути більше п\’яти, вони допитують обвинуваченого по черзі, або за їх домовленістю один з них. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання іншими учасниками судового засідання, зокрема, потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, суддями. При цьому головуючий мас право ставити запитання обвинуваченому для уточнення і доповнення його відповідей протягом усього допиту. Зауважимо, що присяжні відповідно до п. З ч. 1 ст. 386 КПК мають право ставити запитання обвинуваченому лише з дозволу головуючого.
Слід звернути увагу, що всі питання обвинуваченому повинні ставитись у коректній формі, з дотриманням загальноприйнятих норм моралі та етики, пам\’ятаючи, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати згідно з ч. 5 ст. 17 КПК поводженню з невинуватою особою. Головуючий, який контролює хід допиту, реалізуючи зазначене положення процесуального закону, може зняти питання, яке принижує честь або гідність обвинуваченого, або не стосується суті обвинувачення, а особі, яка допитує, зробити зауваження.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ч. 2 ст. 18 КПК обвинувачений може відмовитись свідчити проти себе (не говорити нічого з приводу обвинувачення) навіть якщо попередньо він дав згоду давати показання і в будь-який момент допиту відмовитись відповідати на запитання (як на конкретно поставлене питання, так і на продовження допиту взагалі). При цьому варто пам\’ятати, що факт мовчання обвинуваченого (відмова відповідати на запитання) не може мати для суду ніякого доказового значення, оскільки право на мовчання, як і складова його частина – право не свідчити проти самого себе є загальновизнаними міжнародними принципами, що лежать в основі поняття \”справедливої процедури\”, використаної у ст. 6 КЗПЛ, тісно пов\’язане з презумпцією невинуватості (п. 2 ст. 6 КЗПЛ), реалізація яких сприяє веденню справедливого, всебічного, повного та об\’єктивного судового розгляду, а також позбавленню можливості обвинувачення отримувати докази всупереч волі обвинуваченого.
2. Якщо ж під час допиту обвинувачений, відповідаючи на поставлені йому запитання, буде висловлюватися нечітко або з його слів не буде зрозуміло, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд вправі зажадати від нього дати конкретну відповідь на поставлене питання, використовуючи при цьому лише слова \”так\” чи \”ні\”. Відповідно суд вправі вимагати від особи, яка ставить запитання, формулювати їх таким чином, щоб обвинувачений міг реалізувати вимогу суду щодо конкретності, чіткості та зрозумілості його відповідей.
3. Допит обвинуваченого (обвинувачених) згідно з ч. 3 коментованої статті може проводитись із використанням відеоконференції у випадку здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо при цьому проведення допиту у такому режимі вимагають інтереси кримінального провадження (для об\’єктивного з\’ясування обставин) або безпека обвинуваченого (для уникнення тиску з боку інших обвинувачених чи інших негативних наслідків для допитуваного зі сторони його співучасників). У такому випадку суд може ухвалити рішення (постановити мотивовану ухвалу) про здійснення процесуальної дії у режимі відеоконференції незалежно від того, чи заперечує проти цього сторона обвинувачення або потерпілий, за власною ініціативою чи за клопотанням самого обвинуваченого, його захисника або іншого учасника судового провадження. При цьому згідно з ч. 2 ст. 336 КПК суд не вправі прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, якщо обвинувачений проти цього заперечує. Допит у режимі відеоконференції здійснюється у порядку, передбаченому ст. 336 КПК (див. коментар до ст. 336 КПК).
4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками, наприклад, у випадку, коли його показання стосуються будь-яких розрахунків чи інших відомостей, які йому важко тримати в пам\’яті або для ведення ефективного захисту, якщо обвинувачений здійснює його особисто.