Науково-практичний коментар до ст. 357 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 357 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 357 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 357. Дослідження речових доказів
 
1. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов\’язані з річчю та її оглядом.
2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.
3. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
 
Коментар:
1. Відповідно до встановленого ухвалою суду порядку дослідження обставин справи та перевірки їх доказами суд розпочинає дослідження речових доказів, про що оголошує присутнім. У судовому засіданні досліджуються як речові докази, оглянуті в ході проведення досудового розслідування, піддані експертному дослідженню, так і представлені в суд.
Речовими доказами згідно зі ст. 98 КПК є матеріальні об\’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об\’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Речовими доказами відповідно до ч. 2 зазначеної статті є також документи за умови, що вони містять ознаки, притаманні речовим доказам, зокрема відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Незважаючи на те, що документи є речовими доказами, порядок їх дослідження встановлений окремо в ст. 358 КПК.
Спершу речові докази в порядку їх послідовності досліджуються судом, а потім подаються для ознайомлення учасникам судового провадження. У разі необхідності, зокрема для отримання усних консультацій спеціаліста, висновку (фахової оцінки) експерта, свідчень свідка, речові докази подаються іншим учасникам кримінального провадження. Зазначені особи під час огляду можуть звернути увагу суду на обставини, пов\’язані як із самою річчю (матеріал, форму, розміри, колір), так і з її оглядом (наявність пошкоджень, індивідуальні якості, особливості тощо), що, на їх думку, заслуговують на увагу суду та мають значення для кримінального провадження. При огляді речових доказів у суді за клопотанням учасника судового провадження щодо визнання речового доказу недопустимим у зв\’язку з отриманням його у порядку, не встановленому процесуальним законом, можуть бути досліджені (оголошені і пред\’явлені) протоколи їх огляду, отримані в ході досудового розслідування, а також інші документи, долучені до кримінального провадження.
2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням. За місцем фактичного знаходження оглядаються речові докази, що мають значний об\’єм або вагу, нерозривно пов\’язані із землею, які вимагають особливих умов зберігання і т. п. За місцем знаходження можуть бути піддані огляду як речові докази деякі письмові документи, зокрема у випадку, коли вони мають украй зношений стан та їх транспортування може призвести до пошкодження і втрати доказової інформації, тощо. У таких випадках суд приймає рішення про виїзне судове засідання для огляду речових доказів на місці та за потреби відкладає судове засідання, повідомляючи учасникам дату, час та місце проведення виїзного судового засідання. Проведення огляду речових доказів за їх місцезнаходженням і його результати відображаються у протоколі огляду речових доказів та мають бути зафіксовані за допомогою технічних засобів, незастосування яких згідно з ч. б ст. 107 КПК тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок ЇЇ проведення результатів.
3. Учасники судового провадження з дозволу головуючого мають право ставити почергово у порядку, визначеному останнім, запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядати. Свідок та експерт, а також сторони кримінального провадження можуть заявити клопотання про проведення його повторного допиту, якщо під час судового розгляду з\’ясувалося, що він може надати показання стосовно обставин, зокрема, пов\’язаних із речовими доказами, щодо яких не допитувався. З цих підстав суд управі за власною ініціативою прийняти рішення про проведення повторного допиту свідка чи експерта, а також опитування спеціаліста у порядку, визначеному ч. 2 ст. 360 КПК. Для проведення повторного допиту свідка та експерта не вимагається повторне приведення його до присяги, але разом із тим головуючий має нагадати свідку про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за завідомо неправдиві показання, а експерту – за надання завідомо неправдивого висновку.
Крім того, учасники судового провадження за наслідками огляду речових доказів або під час такого огляду можуть заявляти клопотання про визнання речового доказу недопустимим. У такому випадку суд, заслухавши інших учасників судового провадження, за необхідності – думку експерта та спеціаліста, установивши очевидну недопустимість доказу, тобто отримання його у порядку, не встановленому КПК чи з його порушенням, визнає відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК такий доказ недопустимим та припиняє його дослідження в судовому засіданні.