Науково-практичний коментар до ст. 358 Кримінального процесуального кодексу України

 

1. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред\’явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності – також іншим учасникам кримінального провадження.

2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

 

Коментар:

1. Головуючий, відповідно до встановленого ухвалою суду порядку дослідження обставин справи та перевірки їх доказами, розпочинає дослідження документів, про що оголошує присутнім.

При цьому документом згідно з ч. 1 ст. 99 КПК є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об\’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Орієнтовний перелік документів за умови наявності в них зазначених відомостей передбачено в ч. 2 цієї статті.

Дослідження документів полягає в тому, що головуючий оголошує їх у судовому засіданні (якщо лише частина документа має значення для кримінального провадження, оголошується лише ця частина) та пред\’являє для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності (їх суперечливості, потреби в роз\’ясненні, доповненні, наявних сумнівів у їх дійсності тощо) – свідкам, експертам та спеціалістам, тобто іншим учасникам кримінального провадження, які можуть брати участь у судовому розгляді.

Слід звернути увагу на те, що з огляду на обов\’язкове дослідження безпосередньо судом показань, речей і документів для їх визнання доказами, а також беручи до уваги наявне в коментованій статті застереження, що дослідженню (оголошенню та пред\’явленню) підлягають лише ті документи, дослідження яких проводиться за ініціативою суду чи за клопотанням учасників судового провадження, та те, що визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду на початку судового розгляду, учасники судового провадження при визначенні за необхідне дослідити ті документи, які не визначені в ухвалі чи ними були надані суду нові документи, повинні заявити клопотання про необхідність зміни обсягу доказів, які досліджуються, та про дослідження таких документів.

 

2. Учасники судового провадження з дозволу головуючого мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали, якщо вони присутні в судовому засіданні. У разі відсутності зазначених осіб суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони для роз\’яснення та доповнення висновку експертизи чи для надання усних консультацій спеціалістом щодо досліджуваного висновку або для опитування його з приводу його письмового роз\’яснення, а також у разі необхідності повторно допитати свідка відкладає судовий розгляд та викликає експерта, спеціаліста або свідка в судове засідання. Слід зазначити, що сторони кримінального провадження, а також свідок та експерт управі заявити клопотання про проведення його повторного допиту, якщо під час дослідження документів з\’ясувалося, що він може надати показання стосовно обставин, щодо яких не допитувався. З цих же підстав суд управі за власною ініціативою прийняти рішення про проведення повторного допиту свідка чи експерта, а також викликати спеціаліста для надання усних консультацій щодо досліджуваного чи з приводу наданих його письмових роз\’яснень у порядку, визначеному ч. 2 ст. 360 КПК. Для проведення повторного допиту свідка та експерта не потрібне повторне приведення його до присяги, але разом із тим головуючий має попередити свідка про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за завідомо неправдиві показання, а експерта – за надання завідомо неправдивого висновку.

Учасники судового провадження за наслідками або під час дослідження документів, так само як при огляді речових доказів, мають право заявляти клопотання про визнання документа недопустимим доказом. У разі надходження таких клопотань суд, заслухавши інших учасників судового провадження, зокрема заперечення проти визнання доказів недопустимими, за необхідності думки експерта та спеціаліста, встановивши очевидну недопустимість доказу, тобто отримання його у порядку, не встановленому КПК чи з його порушенням, зобов\’язаний визнати такий доказ недопустимим і не досліджувати цей доказ або припинити його дослідження в судовому засіданні.

3. Як і при дослідженні інших доказів, суд, оглядаючи документи, має перевіряти їх достовірність. Зокрема, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає у кого-небудь із учасників судового провадження сумнів у його достовірності, вони мають право звернутися до суду з клопотанням:

– виключити цей документ із числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів;

– призначити відповідну експертизу цього документа.

У свою чергу, суд може перевірити цю обставину шляхом опитування сторін, допиту свідків, допиту експерта, отримання усних консультацій чи письмових роз\’яснень спеціаліста, порівняння з іншими наявними у кримінальному провадженні документами, призначенням експертизи.

Слід зазначити, що таке клопотання може бути обґрунтованим, як випливає з коментованої статті, лише сумнівами, що, у свою чергу, може призвести до зловживань учасників судового провадження з метою затягування судового розгляду. Тому суд, отримавши таке клопотання, має заслухати інших учасників судового провадження щодо нього, провести детальний огляд оспорюваного документа, звертаючи увагу на ті обставини (моменти), що викликали сумнів у його достовірності, управі вчинити інші дії, спрямовані на перевірку документа, та на підставі інших доказів з урахуванням заявленого клопотання прийняти рішення про його відмову чи задоволення. Якщо внаслідок заявленого клопотання була призначена експертиза, суд за її результатами (висновком експерта) вирішує питання про виключення документа із числа доказів.