Науково-практичний коментар до ст. 361 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 361 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 361 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 361. Огляд на місці
1. У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, – за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.
2. Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для огляду під час досудового розслідування.
3. На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути поставлені запитання, пов\’язані з проведенням огляду.
4. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.
5. Проведення огляду і його результати відображаються у протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.
 
Коментар:
1. У виняткових випадках (наприклад, унаслідок отримання від учасників кримінального провадження нових відомостей або таких, що не узгоджуються з протоколом огляду місця та доданих до нього) суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони судового провадження може визнати за необхідне (зокрема, для виявлення та фіксації додаткових або уточнених відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення) оглянути певне місце (місцевість, приміщення) поза межами приміщення суду (зали судового засідання).
Огляд проводиться за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, на розсуд суду – за участю:
– свідків – для перевірки (підтвердження чи спростування) їх показів;
– спеціалістів – для проведення вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, складання плану і схеми, виготовлення графічних зображень оглянутого місця чи окремих речей, виготовлення відбитків та зліпків, огляду і вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження;
– експертів – зокрема, у випадках, коли протокол огляду місця, складений під час досудового розслідування, не узгоджується з висновками експерта й останній наполягає на правильності його висновків або існує ймовірність вилучення з місця огляду матеріалів, предметів, які в подальшому можуть бути предметом дослідження експерта, виявлення трупа, інших обставин вчинення кримінального правопорушення, для повного з\’ясування яких потрібні спеціальні знання.
Огляд на місці відповідно до ч. 1 коментованої статті не може проводитись під час здійснення провадження судом присяжних. Таке застереження законодавця обумовлено тим, що більша частина складу суду (троє присяжних) не є професійними суддями, а отже, вони не володіють необхідними професійними знаннями та навичками, психологічно не підготовлені сприймати інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи безпосередньо, наприклад, на місці його вчинення чи схову знаряддя, засобів вчинення кримінального правопорушення, у зв\’язку з чим можуть необ\’єктивно сприймати побачене та робити висновки, керуючись насамперед внутрішніми відчуттями, тощо.
Слід зазначити, що у такому випадку, тобто у зв\’язку з неможливістю проведення цієї процесуальної дії судом присяжних, але за наявної необхідності її здійснення, суд відповідно ДО ч. З ст. 333 КПК за клопотанням сторони кримінального провадження має право у порядку, передбаченому ч. 5 зазначеної статті, доручити органу досудового розслідування провести огляд на місці. У зв\’язку з чим суд має відкласти судовий розгляд на строк, достатній для проведення цієї слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
2. Огляд на місці під час судового провадження здійснюється за правилами, передбаченими процесуальним законом для огляду під час досудового розслідування, тобто у порядку; передбаченому ст. 237 КПК, а огляд житла чи іншого володіння особи згідно з ч. 2 цієї статті у порядку, визначеному ст. 236 КПК.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК при проведенні огляду можуть бути вилучені речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу (незалежно від їх належності до кримінального провадження). Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду місця. У випадку якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов\’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді до проведення огляду та опечатування їх у залі судового засідання. Головуючий управі заборонити учасникам кримінального провадження, присутнім при огляді, залишати до його закінчення місце, що оглядається, вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. За вказівкою головуючого залучений спеціаліст управі проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
3. На місці огляду суд має право поставити запитання, пов\’язані з проведенням огляду, будь-кому із учасників кримінального провадження, які беруть у ньому участь, надати можливість їм поставити запитання одне одному, дати відповідні пояснення.
4. Під час проведення огляду присутні учасники кримінального провадження вправі звернути увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення. У свою чергу, суд, заслухавши думку інших учасників, управі дати вказівку залученому спеціалісту провести фіксацію, інші необхідні дії щодо предмета чи речі, на які звернули увагу суду учасники кримінального провадження.
5. Початок, перебіг та результати огляду відображаються у протоколі огляду місця, який за розпорядженням головуючого може складати секретар судового засідання або залучений спеціаліст – особа, яка володіє спеціальними знаннями ведення таких процесуальних документів та складання додатків до них, а також можуть фіксуватися технічними засобами. Варто зазначити, що незважаючи на те, що в ч. 5 коментованої статті використане формулювання \”можуть фіксуватися технічними засобами\”, таке фіксування з огляду на положення, закріплене у ч. 4 ст. 107 КПК, є обов\’язковим.