Науково-практичний коментар до ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України

1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

 

Коментар:

1. Судові рішення – це правозастосовні акти суду, судді, слідчого судді або суду присяжних, які викладені у формі вироку або ухвали та в яких вирішено обвинувачення по суті або інші питання кримінального провадження.

Відповідно до ст. 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов\’язковими до виконання на всій території України.

Вирок та ухвала повинні бути законними, обґрунтованими та вмотивованими.

Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369,371-374 КПК.

Коментована стаття передбачає дві форми (у назві – види) судових рішень: вирок і ухвала.

Суд першої інстанції або апеляційної інстанції ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. При ухваленні вироку апеляційною інстанцією слід брати до уваги (тут і надалі з урахуванням оновленого кримінального процесуального законодавства) ІШВСУ від 15.05.2006 р. \”Про практику постановленій судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку\”. Ухвалений судом вирок може бути виправдувальним або обвинувальним.

Різновидом обвинувальних вироків є вироки на підставі угод про примирення або про визнання винуватості. А саме, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. З ст. 475 КПК.

Вимоги до змісту вироку викладені в ст. 374 КПК.

2. Ухвали суду поділяються на два види: ухвали, які постановлені в нарадчій кімнаті, та ухвали, які постановлені без виходу до нарадчої кімнати.

Ухвали, які постановлені в нарадчій кімнаті, викладаються окремим документом. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

 

Слід знати, що лише у випадку, передбаченому п. З ч. 1 ст. 407 КПК, суд апеляційної інстанції ухвалює вирок. Будь-яке інше рішення суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали (ст. 418 КПК). Також з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали (ст. 441 КПК).

Крім того, висновки В СУ, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 і ч. 2 ст. 456 КПК, є обов\’язковими для всіх суб\’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 458 КПК).

Так, наприклад, ухвали постановляються: про проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури (ст. 27 КПК); про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції (ст. 34 КПК); про залучення законного представника (ст. 44 КПК); про поновлення пропущеного із поважних причин строку (ст. 117 КПК); про зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати процесуальних витрат на визначений строк (ст. 119 КПК); про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК); про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст. 314 КПК); про призначення судового розгляду (ст. 316 КПК); про доручення проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ст. 332 КПК); про доручення проведення слідчої (розшукової) дії (ст. 333 КПК); про об\’єднання в одне провадження матеріалів кримінального провадження або виділення їх в окреме провадження (ст. 334 КПК); про розшук обвинуваченого (ст. 335 КПК); про здійснення дистанційного судового провадження (ст. 336 КПК); про визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження (ст. 349 КПК); про закінчення з\’ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК); питання, пов\’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних (ст. 387 КПК); про залишення апеляційної скарги без руху (ст. 399 КПК); про повернення апеляційної скарги (ст. 399 КПК); про відкриття апеляційного провадження (ст. 399 КПК); про закриття апеляційного провадження (ст. 403 КПК); про залишення вироку без змін (ст. 407 КПК); про зміну ухвали (ст. 407 КПК); про скасування ухвали частково та ухвалення нової ухвали (ст. 407 КПК); про скасування вироку і закриття кримінального провадження (ст. 407 КПК); про залишення судового рішення без зміни, а касаційної скарги – без задоволення (ст. 436 КПК); про скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції (ст. 436 КПК); про повне задоволення заяви (ст. 454 КПК); про відмову в задоволенні заяви (ст. 454 КПК); про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення (ст. 467 КПК); про скасування вироку і ухвалення нового вироку (ст. 467 КПК); про продовження до тридцяти днів строку тримання особи у приймальнику-розподільнику для дітей (ст. 499 КПК); про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи (ст. 509 КПК); про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК); про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК); про відмову у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження (ст. 528 КПК); про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); про закриття розгляду заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); про задоволення клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання (ст. 539 КПК); про застосування тимчасового арешту (ст. 583 КПК); про відмову в застосуванні тимчасового арешту (ст. 583 КПК); про застосування екстрадицій його арешту (ст. 583 КПК); про відмову в застосуванні екс-традиційного арешту (ст. 583 КПК); про затвердження згоди особи на її спрощену видачу (ст. 588 КПК); про виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК); про відмову у виконанні вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК). Вимоги до змісту ухвали викладені в ст. 372 КПК.