Науково-практичний коментар до ст. 371 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 371 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 371 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 371. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
 
1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
3. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
5. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідчені підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.
 
Коментар:
1. Вирок, ухвалений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановления належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог статей 369-371,373-380 КПК. Адже, відповідно до ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Наведене положення Конституції закладає підвалини такої засади кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. А саме, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Крім цього, ст. 368 КПК встановлено перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Вирок мають право ухвалювати суди першої та апеляційної інстанцій безпосередньо після закінчення судового розгляду.
З набранням законної сили вироком законодавець пов\’язує настання відповідних юридичних наслідків. Наприклад, за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, від імені держави застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ст. 50 КК).
Слід наголосити на тому, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Також у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ст. 124 КПК).
 
Вартим уваги є те, що ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Крім того, кримінальне провадження підлягає негайному закриттю, якщо стане відомо, що за тим самим обвинуваченням існує вирок суду, який набрав законної сили (ст. 19 КПК).
У статті 21 КПК записано – вирок, що набрав законної сили в порядку, визначеному КПК, є обов\’язковим і підлягає безумовному виконанню на всій території України. Отже, вирок, який набрав законної сили, обов\’язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України (ст. 533 КПК).
Разом з тим відповідно до ст. 614 КПК визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами КПК на підставі міжнародного договору, згода на обов\’язковість якого надана ВР України.
Вимога негайного виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку виключає перерву після виголошення останнього слова обвинуваченим. Така вимога забезпечує збереження у суду безпосереднього враження від почутого під час судового розгляду, в судових дебатах та в останньому слові обвинуваченого, а також виключає можливість спілкування будь-яких осіб із суддями.
2. Ухвалення вироку в нарадчій кімнаті служить забезпеченню його законності, обґрунтованості та вмотивованості. Адже, як зазначається у ст. 367 КПК, під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.
Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку, керуючись положеннями ч. б ст. 115 КПК.
Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні. Судці не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. У зв\’язку з цим слід звернути увагу на положення ст. 375 КПК, в якій записано, якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.
Разом з тим не можуть бути допитані як свідки професійні судді, народні засідателі та присяжні-про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення вироку, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку (ст. 65 КПК).
Склад суду, який здійснював судовий розгляд, визначається виходячи з вимог ст. 31 КПК. Однак у разі наявності обставин, що виключають участь судді або присяжного у кримінальному провадженні, зазначені учасники кримінального провадження не можуть брати участь у кримінальному провадженні та підлягають відводу (ст. 75 КПК). У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом судців (ст. 82 КПК). Порушення зазначених вимог закону тягне за собою відповідні кримінальні процесуальні наслідки. Наприклад, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою (ст. 415 КПК).
3. Постановлення ухвали в нарадчій кімнаті служить забезпеченню його законності, обґрунтованості та вмотивованості (див. коментар до ч. 2 цієї статті).
У нарадчій кімнаті постановляються ухвали з питань: про відводи слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, спеціалісту, перекладачу, експерту, секретарю судового засідання; про допустимість доказів (статті 81, 89 КПК); пов\’язаних зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, лише у випадках, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним (ст. 387 КПК); усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження з підстав, встановлених ст. 390 КПК; про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску ВССУ (ст. 451 КПК).
Також після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення (ст. 434 КПК).
ВСУ після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у ч. 5 ст. 453 КПК, виходить до нарадчої кімнати для постановлення однієї з передбачених ст. 454 КПК ухвал.
4. В окремих випадках КПК не містить прямої вимоги видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення, однак вказане не дає підстави для висновку про неможливість постановлення деяких ухвал без видалення до нарадчої кімнати (див. статті 331-335 КПК).
Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Згідно зі ст. 108 КПК під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості: 1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників; 3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них; 5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених КПК.
Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
5. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Адже, як правильно зазначається у п. 13 ППВСУ \”Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку\” від 29.06.1990 р. № 5 (з наступними змінами), що наспіх, непослідовно, неохайно написаний вирок може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості і справедливості. На підставі цього ПВСУ робить настанову суддям щодо необхідності постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.
Отже, не випадково у ст. 379 КПК зазначається, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.