Науково-практичний коментар до ст. 375 Кримінального процесуального кодексу України | Адвокат Прокопенко Вадим, г. Киев

Науково-практичний коментар до ст. 375 Кримінального процесуального кодексу України

Науково-практичний коментар до ст. 375 Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
 
1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді.
3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
 
Коментар:
1. Суд, здійснюючи кримінальне провадження колегіально, ухвалює вирок або постановляє ухвалу простою більшістю голосів суддів. Правила визначення кількості суддів, які беруть участь у здійсненні кримінального провадження, містяться уст. 31 КПК.
Порядок наради і голосування в суді присяжних визначений ст. 391 КПК. Зі змісту наведеної статті випливає, що присяжні беруть участь у голосуванні разом із професійними суддями. Тому судове рішення повинно ухвалюватися простою більшістю голосів професійних суддів та присяжних, що входять до складу суду присяжних. До речі, такий висновок грунтується на положеннях ч. 2 ст. 57 ЗУ \”Про судоустрій і статус суддів\”, згідно з яким присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Зокрема, присяжні зобов\’язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, зокрема і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.
У статті 391 КПК зазначається, що нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Порядок постановления ухвал та ухвалення вироків колегіальним складом суду включає в себе нараду суддів. Нарада суддів передує постановленню ухвали або ухваленню вироку. У випадках, передбачених КПК (див. коментар до ст. 371 КПК), ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання. Вирок завжди ухвалюється в нарадчій кімнаті (ст. 366 КПК). Отже, у нарадчій кімнаті здійснюється нарада суддів щодо ухвалення вироку та постановления відповідної ухвали. При цьому ст. 367 КПК гарантується таємниця наради суддів під час ухвалення вироку. У частині 4 ст. 367 КПК йдеться про те, що постановления ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених цією статтею.
 
Коло питань, які вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, визначається КПК. Наприклад, при ухваленні вироку нарада суддів провадиться з приводу вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК. Зокрема, під час постановления ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з\’ясовує низку питань, зазначених у ст. 501 КПК.
За загальним правилом жоден із суддів, а у разі здійснення кримінального провадження судом присяжних – і жоден присяжний, не мають права утримуватися від голосування. Втім, згідно з ч. З ст. 391 КПК, виняток становить випадок, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування. Обраний законодавцем підхід свідчить про послідовну реалізацію засади кримінального провадження – презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК). Зокрема, такі складові цієї засади, як усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на користь такої особи.
Під час наради суддів із приводу ухвалення вироку задля повної свободи волевиявлення інших суддів, присяжних, усунення впливу на них власного рішення головуючий (щодо процесуального положення головуючого див. п. 2 ст. З, ст. 321 КПК) голосує останнім.
Вирок або ухвала оформляються письмово і підписуються в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду – суддями, суддями та присяжними, які розглядали справу. Вирок або ухвала підписуються суддею або присяжним, який виклав письмово окрему думку. Судове рішення може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп\’ютері в одному примірнику.
3. У частині 3 коментованої статті кожному судді з колегії суддів у разі незгоди з іншими суддями надається право викласти письмово окрему думку.
Відповідно до ч. 4 ст. 391 КПК кожен зі складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
Також окрему думку можуть висловити судді ВСУ, які не погоджуються з ухвалою, постановленою в порядку ст. 454 КПК. Ця окрема думка додається до ухвали ВСУ.
З окремою думкою може залишитись як головуючий, так і будь-який із суддів, присяжних, які здійснювали кримінальне провадження.
Окрема думка являє собою відповідний документ, який складається у довільній письмовій формі. Тому суддя, присяжний вправі в окремій думці навести мотиви своєї незгоди з рішенням більшості. Наведене свідчить про реалізацію вимоги закону про рівність суддів, присяжних при ухваленні судового рішення.
Проте суддя або присяжний, який виклав письмово окрему думку, не має права у зв\’язку з цим утриматися від голосування та/або відмовитися від підписання судового рішення.
Із коментованої статті випливає, що суддя, присяжний, який не виклав письмово окрему думку до проголошення судового рішення, після виходу суду з нарадчої кімнати не вправі наполягати на приєднанні окремої думки до матеріалів провадження після проголошення судового рішення.
Правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже, і з окремою думкою, оскільки вона після приєднання до матеріалів цього провадження є його невід\’ємною частиною, наділені учасники кримінального провадження. Уразі заявлення учасником кримінального провадження клопотання про ознайомлення з окремою думкою головуючий повинен забезпечити йому таку можливість. Під час ознайомлення з окремою думкою учасники судового провадження мають право робити з неї необхідні виписки та копії.
Оскарження окремої думки судді, присяжного не передбачено законом.